спортивна психологія

Спортивна психологія - це наука, яка вивчає діяльність людської психіки в ході занять спортом. Вважається, це цей розділ побут відкритий в психології в 1913 році, коли цю ініціативу запропонував Міжнародний олімпійський комітет. В результаті цього був організований конгрес, а пізніше, вже в другій половині 20-го століття, було створено Міжнародне товариство психології спорту (ІССП). Саме 1965 рік вважають роком офіційного міжнародного визнання цієї науки.

Психологія спортивної діяльності: завдання фахівця

В ході своєї роботи спортивний психолог займається психодіагностикою, груповою роботою і привертає найсучасніші і прогресивні методики, що дозволяють зрівноважити стан спортсмена і створити сприятливі психічні умови для його саморозвитку і перемоги.

Як правило, психологія спортивної кар`єри вимагає регулярного спілкування спортсмена з психологом, в ході чого вирішуються наступні завдання:

Формування психології переможця в спорті.
Боротьба з хвилюванням перед стартом і посилення концентрації.
Допомога в критичних, складних для спортсмена ситуаціях.
Освоєння досвіду управління емоціями, здатністю взяти себе в руки.
Формування правильної мотивації на регулярні тренування.
Вибудовування правильних відносин з тренером і командою.
Чітка постановка цілей і уявлення образу кінцевого бажаного результату.
Психологічна готовність до змагань.

У наші дні спортивна психологія знайшла небувалу популярність, і свій фахівець є практично у кожної серйозної команди або спортсмена. Втім, іноді цю роль по-старому бере на себе тренер.

Психологія переможця в спорті

І доросла, і дитяча спортивна психологія вимагає обов`язкового вивчення розділу про волю до перемоги. Психологія переможця в спорті дуже важлива для кожного, хто прагне домогтися реально значущих результатів на обраному терені.

Спортсменом завжди керують два паралельних стану: з одного боку, це палке бажання здобути перемогу, з іншого - страх програти. І якщо тільки друге виявляється понад першого, результати праць такого спортсмена виявляються плачевними.

В ході підготовки до змагань з найперших етапів спортсмену важливо брати до уваги той факт, що програш - це лише показник того, що потрібно змінити модель тренувань.

Фахівці стверджують - у кожного фахівця є особлива зона впевненості, яка відгороджена верхнім і нижнім порогами. При цьому верхній вказує на максимальну кількість послідовних перемог, за якими настає страх опинитися переможеним. Це - неправильний настрій, при якому людина сама не вірить в те, що після 10 перемог він також легко доб`ється і 11-ої.

Нижній поріг впевненості визначається максимальною кількістю ситуацій послідовного програшу, після чого виникає стійке відчуття невпевненості в собі. Простіше кажучи, програвши 5 разів поспіль, спортсмен може помилково думати, що він не зможе перемогти і в наступний раз.

Відповідно, чим меншим числом визначаються верхній і нижній пороги, тим вже зона впевненості. Психолог зобов`язаний працювати зі спортсменом над її розширенням, адже саме перебуваючи в комфортному психологічному стані у спортсмена найбільший шанс здобути перемогу над противниками.

На цьому завдання психолога не закінчуються: важливо навчити спортсмена правильному сприйняттю і перемоги, і поразки, щоб ні те, ні інше не заважало продовжувати свій розвиток і впевнено йти вперед, до підкорення нових вершин.