Ішемія головного мозку у новонароджених

Ішемія головного мозку у новонароджених становить 60%, а за деякими джерелами до 80% від усіх пошкоджень центральної нервової системи. Такий великий відсоток патології обумовлений і несприятливою екологічною обстановкою, і захворюваннями жінок під час вагітності, прояв патології вагітності, а також, хоч як це парадоксально це звучить, інтенсивним розвитком перинатальних технологій виходжування та розвитком сучасної реанімації. Ті діти, які були приречені, отримали шанс на виживання. Але це не звільнило їх від можливого формування поліорганних ушкоджень, мозкових дисфункцій ЦНС або грубих рухових порушень (ДЦП).

Що таке ішемія мозку?

Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія складається з двох компонентів: гіпоксії і ішемії.

гіпоксія може бути пов`язана з недостатнім надходженням кисню до дитини під час вагітності (патологія плаценти з порушенням кровотоку в ній, обвиття пуповини або банальна залізодефіцитна анемія у матері) або з дихальними розладами в післяпологовому періоді.
Ішемія проявляється порушенням серцево-судинної системи. Найчастіше це буває при виникненні постнатальної гіпотензії, розвитку ацидозу, дефіциту електролітів.

Запускається складний механізм пошкодження клітин нервової системи. Найнеприємніше в цій ситуації те, що цей процес може бути відстрочено в часі. Епізод гіпоксії або ішемії у новонароджених залишився далеко позаду, а початок патологічних змін вже покладено. Крім того, у дитини не повністю сформовані компенсаторні механізми тривалої підтримки нормального мозкового кровотоку. Дуже швидко відбувається зрив, що призводить до набряку головного мозку і подальшого некрозу або апоптозу клітин. Наслідки можуть бути самі непередбачувані.

лікування ішемії

Щоб мінімізувати наслідки, в 2005 році був прийнятий протокол надання допомоги новонародженим з ішемією мозку "Принципи стабілізації стану новонароджених після перенесеної асфіксії". Залежно від ступеня церебральної ішемії пропонуються різні схеми лікування.

Для ішемії I ступеня новонароджених характерно збудження або пригнічення центральної нервової системи тривалістю не більше 5-7 діб. Для середнього ступеня - більше 7 днів з приєднанням судом, внутрішньочерепної гіпертензії і ураженням внутрішніх органів. Важка ступінь призводить до децеребрации і комі.