Пеп у дитини
З діагнозом «перинатальна енцефалопатія»(ПЕП) у дитини стикаються багато сучасних батьків. І хоча ця назва в перекладі з грецького означає «захворювання головного мозку», найчастіше при належному догляді воно проходить без сліду. Цьому сприяє ще і вражаюча здатність дитячого організму до самолікування і відновленню. Тому, якщо ви дізналися про діагноз ПЕП у свою дитину, не панікуйте. Навпаки, батькам зараз саме час зберігати спокій - від цього часто залежить можливість одужання крихти.
ПЕП у дітей: причини і наслідки
Енцефалопатія в перинатальному періоді (тобто від 28 тижня вагітності до 7 днів після пологів) буває різного походження:
- гипоксическая (викликана кисневим голодуванням в період внутрішньоутробного розвитку);
- алкогольна (обумовлена отруєнням алкогольними або наркотичними речовинами, в основному під час вагітності);
- білірубінова (розлади в роботі головного мозку через високого рівня білірубіну в крові);
- ішемічна (викликається порушенням кровообігу в мозку малюка);
- діабетична ( «побічний ефект» цукрового діабету).
Виходячи з цього, очевидні основні причини ПЕП: хронічні і спадкові захворювання, неправильний спосіб життя майбутньої матері, патології вагітності та пологів (токсикоз, загроза переривання, стрімкі або затяжні пологи, родові травми і т.п.). Власне, енцефалопатія - поняття дуже нечітке, розмите, це якесь захворювання головного мозку, а яке саме - лікарі обов`язково повинні уточнювати і розшифровувати, виходячи з причини його виникнення. Крім того, слід зазначити, що неонатологи і неврологи часто помиляються з діагнозом ПЕП у новонароджених, оскільки за перші 7 днів життя дуже складно впевнено судити про стан здоров`я малюка, який, окрім плачу, ні про що не може сказати. Тому у багатьох діток в амбулаторній карті є записи про виявлення в неонатальному періоді симптомів ПЕП, насправді нічим не обґрунтовані. Лікарі просто перестраховуються, діагностуючи у малюків енцефалопатію, яка або проходить без сліду вже в перші кілька місяців життя немовляти, або її не існувало спочатку.
Але разом з тим знати про можливі наслідки цього грізного діагнозу потрібно для того, щоб зуміти вчасно помітити небезпечні ознаки і не дати розвинутися ускладнень з боку нервової системи. Отже, перинатальна енцефалопатія небезпечна такими наслідками:
- хвороби з боку центральної нервової системи;
- затримка розвитку дитини (зокрема, психомоторного і мовного);
- епілепсія у дітей;
- порушення в роботі внутрішніх органів;
- неможливість тривалий час концентрувати увагу, відсутність посидючості.
Симптоми ПЕП у дитини
Перебіг ПЕП передбачає гострий і відновний період. Перший триває з народження до 1 місяця, другий - з 1 місяця до 1 року (або до 2 років у недоношених діток). Симптоми захворювання для цих двох періодів різні.
У гострому періоді характерні синдроми пригнічення нервової системи (млявість, слабкість м`язів, згасання рефлексів), судоми, підвищена нервова збудливість, гідроцефалія, коматозний синдром.
Відновного періоду притаманні такі симптоми, як затримка в розвитку дитини, рухові порушення, збої в роботі внутрішніх органів, епілептичний синдром.
Лікування ПЕП у дитини
Думки лікарів нашої країни щодо ПЕП розділилися на дві групи. Одні вважають, що ПЕП - важка хвороба, яку потрібно лікувати медикаментозно, і чим раніше, тим краще. Інші вважають, що дитячий організм в більшості випадків в змозі впоратися з цією проблемою самостійно, і тут потрібна вичікувальна тактика.
Медична література свідчить, що ПЕП вимагає лікування ліками тільки в гострому періоді, в відновному ж вони неефективні і дитина до року потребує лише в масажі, фізіотерапевтичному лікуванні, фітотерапії, корекції режиму. У будь-якому випадку підхід до лікування визначає невролог виходячи зі стану важкості ураження нервової системи.