Як розлучитися, якщо є дитина?

Розлучення або, кажучи сухою юридичною мовою, розірвання шлюбу - це завжди трагедія для родини. Розлучення при наявності дітей, особливо з дитиною до року, часто здається подружжю неможливим. Тим часом, всім парам, які не можуть жити разом, постійно лаються і з`ясовують відносини, але виправдовують своє небажання розлучатися наявністю дітей, варто задуматися: чи справді для дитини краще жити в родині, де батьки постійно сваряться? Чи не стане це найбільшою психологічною

травмою для малюка?

У даній статті ми поговоримо про юридичний бік розірвання шлюбу, розглянемо, як проходить розлучення, якщо є неповнолітні діти, кому залишається дитина після розлучення і т.д.

Процес розлучення при наявності дітей

Умови розлучення при наявності дітей дещо відрізняються від умов розірвання шлюбу, в якому діти не мають. Звичайно ж, це пов`язано з необхідністю враховувати права та інтереси дітей. Основними труднощами при розлученні подружжя, які мають спільних дітей зазвичай стає з`ясування того, кому залишається дитина після розлучення. При цьому враховується матеріальний стан кожного з подружжя, наявність відповідної для життя дітей житлоплощі, інших необхідних умов, а також згоду дітей при розлученні (тобто якщо дитина висловлює бажання жити з одним з батьків, суд зобов`язаний врахувати це бажання).

На відміну від звичайного розірвання шлюбу, розлучення при наявності дітей можна зробити тільки через суд, адже в такому випадку необхідно юридично закріпити деякі правові наслідки розірвання шлюбу: розділ майна, призначення аліментів, порядок виховання спільних дітей і їх місце проживання. Однак існує ряд випадків, коли розірвання шлюбу можливе в органах РАГСу, навіть якщо у подружжя є спільні неповнолітні діти якщо:

Чоловік визнаний недієздатним.
Чоловік визнаний зниклим безвісти.
Чоловік визнано винним у вчиненні злочину і засуджений до позбавлення волі на строк понад 3 роки.

Зазвичай шлюборозлучний процес може ініціювати один з подружжя (навіть без згоди іншого), виключення складає період вагітності дружини і перший рік після народження дитини (навіть якщо дитина народилася мертвою або не дожив до року) - в цьому випадку чоловік не має права отримати розлучення без згоди на то дружини. У цих випадках, навіть якщо спочатку заяви обох подружжя були прийняті, а в процесі судового розгляду дружина стала заперечувати проти розлучення, справу про розлучення припиняють.

Щоб отримати розлучення при наявності неповнолітніх дітей, потрібно подати в суд позовну заяву. Його форма і розмір оплачуваної при цьому держмита регулюється відповідними актами та правилами законодавства. Рішення про те, хто і в якому співвідношенні буде оплачувати державний збір за розірвання шлюбу, вирішують самі подружжя. Подавати заяву можна як особисто, так і за допомогою адвоката. Подавати заяву можна в місцевий суд (за місцем проживання одного з подружжя). Якщо обоє з подружжя згодні на розлучення і вирішили між собою питання про виховання і проживання дітей, їх фінансове забезпечення, розподіл спільного майна і т.д., до заяви прикріплюється договір, в якому все це вказується.

Залежно від згоди (незгоди) обох подружжя на розлучення, завантаженості судового апарату в цей період, відсутності або наявності штучного затягування процесу розлучення і т.д. термін вирішення питання про розлучення становить в середньому 1,5-3 місяці.

Якщо в призначений термін подружжя не з`явилися в суд (без поважних розлучення при наявності дітей на то причин), їхня заява про розірвання шлюбу вважається недійсним (неподаною). Якщо після цього подружжя знову подають заяву на розлучення, термін, що минув після подання першої заяви до уваги береться і період очікування від подачі заяви до початку шлюборозлучного процесу починається заново (тобто доведеться чекати повний, визначений згідно із законом термін).

Але пам`ятайте: якщо при розлученні у вас є спільні діти, намагайтеся зробити процес якомога менш травматичним для них - не кажіть погано про дружину, не сваріться при дітях, дитина не повинна думати, що він став причиною ваших сварок або відчувати неповноцінність через того, що його батьки не живуть разом.