Діяльнісний підхід у психології

Діяльнісний підхід у психології чи теорія діяльності - відносно недавно створена психологічна школа (1920-1930 рр.). Вона являє собою абсолютно новий підхід до дослідження людської психіки. Заснований він на категорії, званої «Предметна діяльність».

Сутність діяльнісного підходу в психології

Теоретики діяльнісного підходу розглядають діяльність як один з видів активного існування людини, який, в першу чергу, спрямований на творче перетворення, пізнання навколишньої дійсності. Так, прийнято вважати, що діяльність притаманні такі характеристики:

1. Від народження у людини немає діяльності, вона розвивається на протязі всього періоду його виховання, а також навчання.
2. Здійснюючи будь-яку діяльність особи вдається вийти за рамки, що обмежують її свідомість, створити як духовні, так і матеріальні цінності, що, відповідно, сприяє історичному розвитку, прогресу.
3. Діяльність задовольняє як природні потреби, так і культурні, жагу до знань тощо.
4. Вона володіє продуктивним характером. Так, вдаючись до неї, людина створює все нові і нові способи, що допомагають задовольнити його потреби.

У теорії діяльності прийнято вважати, що свідомість нерозривно пов`язане з людською діяльністю. Саме останнє визначає перше, але не навпаки. Так, психолог М. Басов запропонував саме поведінка, свідомість включити в її структуру. На його думку, діяльність являє собою сукупність механізмів, окремих актів, що нерозривно зв`язані за допомогою завдання. Головною проблемою даного підходу Басов бачив як формування, так і розвиток діяльності.

Принципи діяльнісного підходу в психології

С. Рубінштейн, один із засновників радянської школи діяльнісного підходу, спираючись на філософську теорію Маркса і праці Виготського, сформулював головний базовий принцип цієї теорії. Він говорить, що тільки в діяльності зароджується і формується як свідомість людини, так і його психіка і саме в діяльності вони проявляються. Іншими словами, немає сенсу аналізувати, розглядати психіку ізольовано. Рубінштейн вважав помилковим в навчаннях бихевиористов (які також вивчали діяльність) то, що до неї вони висували биологизировал підхід.

Діяльнісний підхід у психології особистості

Прихильники даного підходу стверджують, що особистість кожної людини відображається в предметної діяльності, тобто в його відношенні до світу. Протягом усієї своєї життєдіяльності людина бере участь в різних видах діяльності. Це пояснюється суспільними відносинами, з якими він пов`язаний за допомогою життєвих обставин. Деякі з них стають вирішальними в його житті. Саме це являє собою особистісне ядро кожного.

Так, на думку А. Леонтьєва, в психології, в особистісно-діяльнісного підходу, до структури особистості належать:

• зв`язку людини зі світом, які створюються співвідношенням його внутрішніх мотивів і діяльності;
• різні зв`язку, що реалізуються за допомогою сукупності діяльності.

Системно-діяльнісний підхід в психології

Він являє собою основу стандартів, сукупність загальнонаукових форм дослідження, принципів. Його сутність полягає в тому, що аналіз системних якостей людини слід проводити, спираючись на ті умови, рамки системи, в яких він знаходиться на момент дослідження. Цей підхід розглядає особистість кожного як складовий елемент трьох різних систем:

• системи біологічного виду;
• системі суспільства;
• в системно-історичному плані.

Відео: Методи і діяльнісний підхід в соціальній психології

Відео: пам`ять проти мислення, Степанова ВВ