Фізіологічні основи темпераменту

Темперамент виражається в сукупності типологічних ознак людини, які проявляються в динаміці психологічних процесів. Йдеться про швидкість реакції і її силі, емоційному тонусі життєдіяльності та ін. Фізіологічні основи темпераменту визначають психологічні характеристики особистості - Емоційну збудливість, реактивність, сензитивність та ін.

Фізіологічні і психологічні основи темпераменту

До фізіологічних основ відносять взаємодія процесів в корі і підкірці мозку голови. Для темпераменту першорядне значення має ступінь збудливості підкіркових залоз, які впливають на моторику, статику і вегетатикою. Відомий вчений І.П. Павлов у своїх дослідженнях визначив, що індивідуальні особливості людини залежать від властивостей його нервової системи. Основою темпераменту виступає тип нервової системи, яка може бути сильною і слабкою. За своїм бажанням змінити властивості нервової системи людина не може, тому як вони передаються у спадок.

Фізіологічні основи темпераменту в психології базуються на динамічності процесів в нервових клітинах, швидкості продукування негативних зв`язків, лабільності нервових процесів та ін. Чим більше у людини проявляється одна властивість нервової системи, тим менше виражений відповідний показник темпераменту. Психологічні основи темпераменту мають тісний взаємозв`язок з фізіологічними властивостями нервової системи. Саме біологічні основи і особливості темпераменту забезпечують тонке, чітке і актуальне пристосування до середовища. При цьому недолік будь-якого властивості темпераменту компенсується іншим.

Конституція людини

Зарубіжні психологи знайшли зв`язок темпераменту з будовою тіла, співвідношенням його частин і тканин. У будь-якому випадку все залежить від спадкових особливостей і саме тому таку теорію назвали гормональної теорією темпераменту. На сьогоднішній день під типом темпераменту розуміють сукупність психологічних властивостей, що мають зв`язок між собою і загальне для однієї групи людей.

Розрізняють 4 типи темпераменту: