Свідомість і мова в філософії

Погодьтеся, іноді трапляються моменти, коли хочеться зазирнути в думки свого співрозмовника, щоб відразу побачити його справжнє обличчя. У філософії поняття свідомості і мови тісно пов`язані, а це говорить про те, що дізнатися внутрішній світ людини можна, проаналізувавши те, що він говорить і як.

Як пов`язані свідомість і мову?

Мова і свідомість людини мають безпосередній вплив один на одного. До того ж ними можна навчитися управляти. Так, удосконалюючи свої мовні дані, особистість вносить позитивні зміни у власне свідомість, а саме в вміння об`єктивно сприймати інформацію і приймати рішення.

Варто відзначити, що з давніх-давен в філософії такі мислителі, як Платон, Геракліт і Аристотель вивчали взаємозв`язок між свідомістю, мисленням і мовою. Саме в Стародавній Греції останні сприймалися, як єдине ціле. Адже не дарма це відбилося в такому понятті, як «логос», що дослівно означає «думка нерозривна зі словом». Школа філософів-ідеалістів вважала головним принцип, який говорить, що думка, як окрему одиницю, неможливо виразити словесно.

На початку 20 ст. виникає новий напрямок, зване «філософія мови», згідно з яким свідомість впливає на світосприйняття людини, на його мова і, отже, на спілкування з оточуючими. Основоположником цієї течії вважається філософ Вільгельм Гумбольд.

На даний момент не один десяток вчених займається пошуком все нових зв`язків між цими поняттями. Так, недавні медичні дослідження показали, що кожен з нас в своєму мисленні застосовує візуальні об`ємні картинки, спочатку сформувалися в свідомості. З цього можна зробити висновок, що саме останнім направляє в певне протягом весь розумовий процес.

Свідомість і мова в сучасній філософії

Сучасна філософія зайнята дослідженням проблем, пов`язаних з вивченням зв`язку людського мислення, мови та пізнання навколишньої дійсності. Так, в 20 ст. виникає лінгвістична філософія, що займається вивченням структури мови, думки, що здатна відірватися від реального світу, але при цьому залишається нерозривною частиною мови.

Діалектична філософія розглядає ці два поняття, як історично-суспільне явище, завдяки якому розвиток мовної структури є відображенням розвитку мислення, свідомості кожної людини.