Хіміотерапія в онкології

Хіміотерапія в онкології - Це медикаментозне лікування злоякісних ракових пухлин, спрямоване на знищення або уповільнення зростання ракових клітин за допомогою спеціальних препаратів, цитостатиків. Лікування раку хіміотерапією відбувається систематично за певною схемою, яка підбирається індивідуально. Як правило, схеми хіміотерапії пухлин складаються з декількох курсів прийому певних комбінацій препаратів з паузами між прийомами, для відновлення пошкоджених тканин організму.

Існує кілька видів хіміотерапії, які відрізняються за метою призначення:

неоад`ювантна хіміотерапія пухлин призначається до операції, з метою зменшення неоперабельний пухлини для проведення операції, а так само для виявлення чутливості ракових клітин до препаратів для подальшого призначення після операції.
ад`ювантна хіміотерапія призначається після хірургічного лікування для запобігання метастазування і зниження ризику рецидивів.
лікувальна хіміотерапія призначається для зменшення метастатичних ракових пухлин.

Залежно від локалізації і виду пухлини хіміотерапія призначається за різними схемами і має свої особливості.

Хіміотерапія при онкологічних захворюваннях

Хіміотерапія при раку молочної залози може проводитися і до, і після операції, що значно зменшує ризик подальших рецидивів. Але неоадьювантной хіміотерапія раку грудей має свої недоліки, так як затягує хірургічне лікування і ускладнює визначення рецепторів до гормонів (прогестерону і естрогену), також ускладнює визначення виду пухлини. Результат обраної схеми хіміотерапії при такій онкології видно вже протягом 2 місяців, що дозволяє в разі потреби відкоригувати лікування. У деяких випадках хіміотерапія може не надати потрібного впливу, тому можуть бути призначені інші методи лікування, наприклад, гормонотерапія. Існує також індукційна хіміотерапія при раку молочної залози, метою якої є зменшення розміру пухлини для проведення операції.

Хіміотерапія при раку матки, яєчника та молочної залози може поєднуватися з гормонотерапією при гормонозалежних пухлинах, тобто у випадках, коли гормони людини сприяють зростанню ракової пухлини.

Хіміотерапія при раку легкого відіграє особливу роль, так як діагностується захворювання в більшості випадків в неоперабельний стадії, після метастазування лімфовузлів середостіння. Розвиток раку легенів після хіміотерапії може бути призупинено, що покращує якість і подовжує термін життя. Велику роль у призначенні та успішності лікування грає категорія захворювання (недрібноклітинний або дрібноклітинний рак).

Хіміотерапія при раку печінки використовується тільки як додатковий метод лікування. Це викликано низькою чутливістю ракових клітин печінки до препаратів хіміотерапії.

Хіміотерапія при раку шлунка, прямої кишки і кишечника часто поєднують з променевою терапією, що в багатьох випадках дозволяє домогтися кращих результатів. При дессиминации раку шлунка, хіміотерапія дозволяє збільшити термін виживаності практично в два рази.

Хіміотерапія в онкології пов`язана з безліччю побічних ефектів, як тимчасових, так і тривалих. Справа в тому, що дія препаратів для хіміотерапії направлено на боротьбу з раковими клітинами, але при цьому значно впливають і на життєдіяльність здорових клітин, волають сильну інтоксикацію організму. У кожній ситуації ризик побічної дії препаратів зіставляється з очікуваним результатом, і тільки після цього приймається рішення про вибір тієї чи іншої схеми хіміотерапії онкології. При певних реакціях організму на препарати хіміотерапії може виникнути необхідність зупинити лікування або змінити схему, тому потрібно інформувати схеми хіміотерапії лікуючого лікаря при виникненні будь-яких побічних ефектів.

В результаті численних досліджень в області ракових захворювань щорічно з`являються удосконалення, що дозволяють збільшити рівень виживання і якість життя хворих. За останніми даними в стадії розробки знаходяться безпечні препарати для хіміотерапії, що дозволяють знищувати ракові клітини, що не впливаючи на здорові тканини. Існуючі на сьогоднішній день методи хіміотерапії у багатьох випадках дозволяють значно зменшити пухлини, запобігти рецидивам і метастазування після хірургічного лікування.