шкірний панарицій

Дрібні садна на пальцях, а також задирки, проколи, скалки і подібні пошкодження можуть стати джерелом проникнення в м`які тканини патогенних мікробів - стрептококів і стафілококів. У таких випадках розвивається шкірний панарицій, який представляє собою гостре гнійне запалення. Найчастіше патологія виникає на пальцях рук.

Симптоми шкірного і підшкірного панарицію

Характерні ознаки розглянутого стану:

больовий синдром, від слабкого до інтенсивного пульсуючого;
почервоніння шкіри;
сильне набрякання, відповідне локалізації гнійного вогнища;
підвищення температури і озноб;
головний біль;
виникнення міхура, наповненого білим ексудатом, на місці запалення.

При підшкірному нагноєнні потовщується вся уражена фаланга пальця, він червоніє, рухова активність не може, тому що викликає гострий біль.

Лікування шкірного панарицію

Терапія описуваного захворювання досить проста.

Якщо уражена тільки шкіра, гнійний міхур січуть в епідермальному шарі, після чого рана обробляється розчином перекису водню (3%) і припікає діамантовим зеленим.

При підшкірному панариції необхідна установка дренажу. Для цього робиться 2 розрізу (з боків) по лінії кордону з долонній поверхнею. Через них вводиться марлева турунда і гумовий випускник, крізь який здійснюється відтік гною і промивання порожнини антисептичними розчинами.

Зазначені маніпуляції проводяться тільки в лікарняних умовах, включаючи наступні перев`язки при наявності дренажу.

Антибіотики при шкірному панариції

Для амбулаторного лікування призначаються антибактеріальні препарати, до яких у стафілококів або стрептококів низька стійкість. Зазвичай рекомендується прийом Ципролету (500 мг двічі на добу) або амоксиклаву (625 мг 3 рази на день).

Курс антибактеріальної терапії не перевищує 1 тиждень.