Монтаж сайдингу своїми руками

Такий облицювальний матеріал для обробки фасадів, як сайдинг, дозволяє за формою і зовнішнім виглядом повторити цегляну, дерев`яну або кам`яну поверхню стіни. І це при тому, що він є ще й надійним захисником фасаду від агресивних кліматичних впливів. Крім того, даний матеріал відрізняється досить невисокою вартістю, тривалим терміном служби і різноманіттям кольорів. Саме за ці характеристики сайдинг набирає немислиму популярність серед власників приватних будинків і дачних котеджів.

Але для того щоб облицювання фасаду сайдингом стала ще доступнішою в матеріальному плані, можна істотно заощадити на його монтажі. Адже самостійна облицювання не вимагає особливих умінь і спеціальних інструментів. При цьому монтаж є процесом, звичайно, відповідальним, але зате досить цікавим. А для правильної установки панелей слід дотримуватися простих і чітких рекомендацій досвідчених фахівців.

Правила монтажу сайдингу

Перед початком робіт слід ретельно підготувати поверхню: зачистити облуплену фарбу з поверхні фасаду, заштукатурити тріщини і т.д.
Для того щоб уникнути деформації панелей під впливом низьких або високих температур між ними слід залишати зазор. Але його величина залежить від температури, при якій здійснюється монтаж. Так в теплу пору року він може становити 1-3 мм, а в холодну - 4-6 мм.
Цвяхи або саморізи для монтажу необхідно використовувати стійкі до корозії.
Кріпильні елементи повинні входити в обрешітку не менше ніж на 3,5 см.
Діаметр капелюшків цвяхів або саморезов не повинен бути менше 8 мм.
Цвяхи або саморізи необхідно розташовувати чітко по центру кріпильного отвору (при горизонтальному монтажі сайдинга).
Зазор між капелюшком цвяха або шурупа і профілем повинен становити 1 мм.
Перекошені цвяхи або саморізи будуть перешкоджати вільному руху сайдингу, що може стати причиною деформації.
З огляду на всі вищенаведені поради, можна приступати до правильного монтажу сайдингу.

Монтаж зовнішнього сайдинга своїми руками: майстер клас

Визначення стартової точки монтажу здійснюється за допомогою рівня. Відштовхуючись від верхньої частини цоколя або від землі, на відстані 4 см на обрешітку кріпиться стартова горизонтальна планка профілю.

На стику двох стін встановлюється кутовий профіль (зовнішній або внутрішній). Він повинен розташовуватися на 6 мм нижче нижньої частини стартової планки.

Якщо одного кутового профілю по висоті недостатньо, то другий кріпиться зверху з нахлестом приблизно в 2 см.

На наступному етапі необхідно закріпити окантовку дверних і віконних прорізів. А для того щоб лиштви акуратно обрамляли вікно або двері у верхній частині бічних планок J-профілю і з обох кінців нижньої планки робиться кутовий виріз.

Після установки всіх вертикальних профілів можна приступати до монтажу горизонтальних панелей. Для цього нижній край першої панелі вставляється в стартовий профіль і прибивається до верхнього краю обрешітки, починаючи з середини планки.

Далі за таким же принципом встановлюється наступна панель внахлест з нижньої. А останню по висоті планку потрібно кріпити після установки фінішної горизонтальної планки.

Якщо чітко і поетапно здійснювати установку панелей, слідуючи всім перерахованим вище рекомендацій, то з самостійним монтажем сайдинга не виникне ніяких проблем. Але не варто забувати про те, що планки не повинні щільно прилягати одне до одного і безперешкодно рухатися з боку в бік. Це забезпечить дому привабливий зовнішній вигляд на довгі роки.