Лімфаденіт у дітей

Запалення лімфатичних вузлів - досить поширене захворювання з яскраво вираженою симптоматикою. Існує безліч причин, що сприяють виникненню лімфаденіту у дітей, зокрема імунодефіцити, вірусні та грибкові інфекції, алергічні реакції, поствакцинальний синдром. Щоб уникнути різних ускладнень, необхідно своєчасно проводити лікування цієї недуги.

Причини лімфаденіту у дітей

Лімфатичні вузли є важливий орган імунної системи: вони захищають організм, грають роль біологічних фільтрів, допомагають виведенню рідини. У дітей формування лімфатичної системи відбувається протягом перших шести років життя. Розрізняють шеечние, привушні, підщелепні, надчелюстние, під`язикові, пахвові і пахові лімфовузли.

Запальний процес лімфатичних вузлів практично завжди є лише симптомом наявної в організмі патології. Приблизно в 70% випадків лімфаденіт виникає як супутнє захворювання при ангіні, отиті, синуситі, тонзиліті. Іноді його причинами стають інфекції шкіри і слизових оболонок: екзема, стоматит, фурункульоз. У деяких випадках лімфаденіт у дітей діагностують на тлі ГРВІ, грипу, скарлатини або діфтеріі.Прічінамі поразки лімфатичних вузлів можуть також стати інші хвороби, наприклад туберкульоз або мононуклеоз.

Найчастіше лімфаденіт спостерігається у малюків у віці до шести років. У маленьких діток захворювання відрізняється більш яскраво вираженою симптоматикою, ніж у дорослих, що зумовлено незрілістю лімфатичної системи дитини.

Причинами лімфаденіту у дітей в більшості випадків є патогенні бактерії, зокрема стафілококи і стрептококи. Гостра форма захворювання завжди є вторинною і свідчить про прорив хвороботворних мікроорганізмів з певного гнійного вогнища запалення в лімфатичну систему. Хронічний лімфаденіт зазвичай спостерігається в результаті неодноразового інфікування і характеризується збільшенням і ущільненням лімфовузлів.

Симптоми лімфаденіту у дітей

У дітей дошкільного віку розвиток гострої форми захворювання відбувається досить бурхливо. Найбільш часто зустрічаються симптоми лімфаденіту у дітей:

Сильний головний біль;
Значне підвищення температури тіла;
Занепокоєння, відсутність апетиту;
Втома, сонливість, іноді - нудота, блювота;
Сильний больовий синдром і набряк в області поразки;
Почервоніння лімфатичних вузлів.

При відсутності або неефективності лікування гостра форма хвороби переходить в хронічний лімфаденіт. У такому випадку при пальпації виявляються збільшені, досить щільні, рухливі, але безболісні лімфатичні вузли. Самопочуття дитини практично не погіршується, нагноєння не розвивається.

Лікування лімфаденіту у дітей

Основним методом діагностики запалення лімфатичних вузлів є візуальний огляд маленького пацієнта. Крім того, обов`язково призначається загальний аналіз крові, за результатами якого визначають наявність патологічного процесу. Так, високий рівень ШОЕ свідчить про можливе запаленні, а підвищений вміст лейкоцитів вказує на наявну в дитячому організмі інфекцію.

Якщо дитина погано себе почуває і ви підозрюєте у нього запалення лімфатичних вузлів, обов`язково зверніться до лікаря. Тільки фахівець зможе встановити причину захворювання і призначити ефективну терапію. Полегшити біль в запаленому лімфовузлі до приходу лікаря можна, прикладаючи до хворобливої ділянки лід, загорнутий у рушник.

Лікування лімфаденіту у дітей направлено на знищення збудника основного захворювання. Зазвичай призначається курс антибіотиків, фізіотерапевтичні процедури, протиалергічні та протизапальні препарати, вітамінотерапія. Якщо у дитини спостерігаються ознаки інтоксикації, проводяться лікувальні заходи, що знижують її розвиток.

При відсутності терапевтичного користі і переході захворювання в гнійну стадію проводиться госпіталізація дитини з подальшим оперативним втручанням. Хірургічне лікування лімфаденіту у дітей передбачає розтин запаленого вузла, його дренування і санацію. В особливо важких випадках необхідно видалення цього органу імунної системи. У післяопераційний період призначається комплексна дезінтоксикаційна і протизапальна терапія.

За умови своєчасного і адекватного лікування результат лімфаденіту у дітей сприятливий. Необхідна профілактика захворювання полягає в комплексних діях, спрямованих на підвищення опірності організму, а також у своєчасному усуненні первинних джерел інфекції (ангіна, отит, стоматит, ГРВІ та т. Д.).