Нежить у немовляти

Більшість людей не вважають риніт небезпечною недугою, але поява нежитю у немовляти може ввести молоду маму в стан паніки. Справа тут не стільки в побоюваннях, що малюк підхопив якийсь серйозне захворювання, скільки в тому, що закладений носик створює для нього безліч очевидних незручностей: малюк відчуває труднощі при прийомі їжі, погано спить, задихається, плаче. У такій ситуації необхідно, перш за все, розібратися в причинах виникнення проблем зі здоров`ям і грамотно допомогти дитині.

Причини появи нежиті у немовлят

Закладеність носа і наявність рідких виділень далеко не завжди свідчать про те, що малюк хворий. Кашель і нежить у немовлят можуть виникати з таких причин:

• Інфікування збудниками сезонних вірусних захворювань (грипу або ГРВІ). Як правило, немовлята заражаються від дорослих членів сім`ї, якщо в будинку не дотримується санітарно-гігієнічний режим. Крім нежиті, для цих недуг характерні і такі симптоми як підвищення температури тіла, млявість, зниження апетиту і т. Д .;
• Алергічна реакція. У малюка, що знаходиться на грудному вигодовуванні, алергічний нежить може статися, якщо в раціон його мами потраплять продукти, що змінюють склад молока і викликають індивідуальну непереносимість (наприклад, шоколад, яскраво забарвлені фрукти або ягоди, цитрусові, консерви, копчене м`ясо або риба). Дітлахи-штучники, що харчуються замінниками грудного молока, іноді страждають непереносимістю сумішей, випущених певним виробником. У більшості випадків алергічний нежить у немовлят не є єдиним сімптомом- йому супроводжують шкірні висипання і набряки різних частин тіла;
• Несприятливі умови зовнішнього середовища. Якщо повітря в приміщенні дуже сухе або насичений сторонніми частинками (пилу, диму і т. Д.) Посилюється так званий фізіологічний нежить у немовляти, в тій чи іншій мірі характерний для всіх діточок віком до 3 місяців. Він виражається в появі надлишкової кількості виділень з носа без набряку слизової оболонки. В даному випадку говорити про патологію не доводиться. Просто організм малюка знаходиться в процесі пристосування до життя поза водним середовищем. При нормальному складі і температурі повітря в приміщенні фізіологічний нежить у немовляти проходить самостійно.

Специфіка анатомії і фізіології маленької дитини сприяє тому, що нежить заподіює дитині безліч незручностей. Малюк ще не вміє дихати ротом, тому закладеність носа змушує його часто переривати процес прийому їжі, заважає нормально спати. Крім того, у дітей першого року життя природні проходи, що з`єднують носові порожнини з глоткою і внутрішнім вухом, дуже короткі. Тому нежить у немовляти може швидко спровокувати розвиток отиту або бронхіту, якщо дитині не буде надана негайна допомога.

Як лікувати нежить у немовляти

Батьки немовляти повинні твердо засвоїти, що для малюка однаково небезпечні як зволікання на початку лікування нежиті, так і некваліфіковані спроби полегшити його стан. Тому, помітивши у своєї дитини соплі або утруднене дихання, мама повинна зробити наступне:

• Перестати панікувати і терміново викликати дільничного педіатра;
• До приходу лікаря постаратися згадати, не потрапляли в її їжу або їжу крихти (якщо він искусственник) продукти, здатні викликати алергію;
• Обережно протерти носові ходи дитини скрученим шматочком вати, щоб видалити надлишки слизу і скоринки (використовувати тверді ватяні палички для цього не варто). Можна скористатися спеціальним пристроєм (аспіратор) для звільнення носових порожнин малюка від слизу, так як зробити це самостійно він не може;
• Ввести в носик крихти кілька крапель розчину кухонної солі або аптечного препарату, виготовленого на основі морської води. Цей засіб допоможе зменшити набряк слизової і полегшить носове дихання. Дуже важливо закопувати розчин з піпетки, так як його введення під тиском (наприклад, з шприца) може сприяти попаданню рідини в євстахієву трубу і розвитку отиту;
• Провітрити кімнату малюка, зволожити повітря за допомогою мокрих рушників або ємностей з водою, провести вологе прибирання.

Необхідно простежити за тим, щоб дитина отримувала необхідну кількість їжі, і догодовувати його з ложки або піпетки в тому випадку, якщо йому важко смоктати.

Призначити лікування нежиті у грудничка повинен лікар, виходячи зі стану крихти і поставленого діагнозу. Якщо нездужання викликане алергічною реакцією, слід виключити з раціону мами або маляти продукти, які стали її причиною. При нежиті інфекційного походження терапія зазвичай включає прийом противірусних або антибактеріальних препаратів, а також використання препаратів місцевої дії (крапель в ніс), які зволожують слизову, знищують патогенні мікроорганізми і активізують імунітет.

Застосування народних методів (введення в носові ходи відварів лікарських трав або соку кімнатних рослин, соку редьки або цибулі, меду, обліпихової олії і т. Д.) Для лікування нежиті у немовлят не підходять, так як більшість таких коштів або дратують слизову, або викликають алергію. Використання інгаляцій також є не самим щадним методом. Всупереч поширеній думці, закопувати в носик крихти грудне молоко в разі нежитю не тільки марно, але й небезпечно, так як жири і білки є гарним живильним середовищем для розвитку патогенних мікроорганізмів. Найрозумніше, що може зробити молода мама при кашлі і нежиті у грудничка, це слідувати рекомендаціям фахівця.