Хто придумав 8 марта?

Сьогодні нам здається, що цей світлий, просочений першим весняним сонцем і теплом свято, був завжди. І якщо представники старшого покоління ще пам`ятають сенс назви «Міжнародний жіночий день», а деякі не забули і ім`я того, хто придумав 8 березня, то молоді майже нічого про нього не відомо. Шкільні уроки історії початку XX століття пам`ятають, мабуть, одиниці. А між тим, історія виникнення жіночого свята далеко не так романтична, як хотілося б. Але за нею стоїть абсолютно конкретне ім`я, і, по суті, підстава цього дня - це історія життя однієї жінки, тієї самої, хто 100 років тому придумала свято 8 березня.

Клара Цеткін - революціонерка і просто жінка

8 березня 1857 року в Нью-Йорку пройшла маніфестація робітниць текстильних та взуттєвих фабрик, які вимагали скорочення робочого дня (на той час 16-годинного) і поліпшення умов праці. І через півстоліття жіноче свято приурочать до цієї події. З датою зрозуміло, а хто придумав свято 8 березня, - запитаєте ви. Так ось, 1857 рік знаменний ще й тим, що саме тоді в родині скромного сільського вчителя з Саксонії на прізвище Ейсман народилася дочка Клара.

Невідомо, як би склалася доля розумної і благородної дівчини, якби, будучи студенткою педагогічного навчального закладу, вона не познайомилася з соціалістами-емігрантами і не захопилася їх ідеями. Серед учасників молодіжного гуртка був і її майбутній чоловік - російський єврей Осип Цеткін, який втік до Німеччини від переслідування царських властей. Клара Цеткін вступила в Соціал-демократичну партію Німеччини, стала однією з активісток її лівого крила. Чимало шокувавши рідних і друзів, дівчина з ідеологічних мотивів назавжди покинула свою сім`ю, за що отримала прізвисько «дика Клара».

У 1882 році та, хто пізніше придумає 8 березня, змушена була слідом за Осипом емігрувати в Париж, де стала цивільною дружиною революціонера (офіційно вони так і не одружилися). У шлюбі у них народилося двоє синів, Максим і Костя, а в 1889 році коханий чоловік Клари помер від туберкульозу. Щоб хоч якось вижити, жінка пише статті, займається перекладами, викладає і навіть підробляє прачкою. Вона веде активну політичну діяльність, стає однією із засновниць Другого Інтернаціоналу. Відома як теоретик соціалістичного руху в Європі, Клара Цеткін прославилася також як борець за права жінок, домагалася надання їм загального вибірково права і пом`якшення трудового законодавства.

Незабаром з`явилася можливість повернутися в рідну Німеччину. Тут вона не тільки продовжила свою нелегку боротьбу, але і зблизилася з Карлом Лібкнехта та Розою Люксембург, що стала для неї близькою подругою, але і вийшла заміж за художника Георга Фрідріха Цунделя, який був молодший Клари на 18 років. Через роки досить незвичайний союз революціонерки і талановитого живописця розпадеться через різного ставлення до Першої світової війни, та й різниця у віці зіграє свою фатальну роль. Для Клари Цеткін це буде серйозний удар.

Вже немолода, але як і раніше енергійна дама, тепер займається організацією Комуністичної партії Німеччини. З 1920 р вона - найстаріший член Рейхстагу, глава Міжнародної організації допомоги революціонерам, один з лідерів Комінтерну. З приходом до влади нацистської партії Німеччини, в 1932 році Клара Цеткін емігрувала в СРСР, де незабаром і померла у віці 75 років.

Історія і назва свята 8 Березня

Що ж стосується безпосередньо свята 8 березня, то тут необхідно згадати Міжнародну конференцію жінок-соціалісток, яка відбулася 27 серпня 1910 р в Копенгагені. Вона знаменна тим, що на ній Клара Цеткін виступила з пропозицією заснувати міжнародний день боротьби за права жінок. Ідея була підтримана, і, починаючи з наступного року, в багатьох європейських країнах навесні проходили щорічні заходи, присвячені відстоювання жінками політичних, економічних і соціальних свобод, а також боротьбі за мир. Правда, дата 8 березня закріпилася тільки в 1914 році.

У календарі пам`ятних дат ООН назву свята 8 Березня звучить як «День за права жінок і міжнародний мир», та й не свято це зовсім. У всіх державах, до сих пір його відзначають, ця подія виключно політичного характеру. Статус свята і вихідного дня 8 березня отримав тільки в Радянському Союзі і аж в 1965 році, перетворившись в день вшанування всіх представниць прекрасної статі. Поступово він остаточно втратив свою ідеологічне забарвлення, забулося і то, хто придумав свято 8 березня, а в більшості пострадянських країн він і сьогодні відзначається як день весни, краси і жіночності.