Версаль, Франція

Знаменитий Версаль (Франція) - це невелике селище, яке на 24 кілометри віддалене від Парижа. Спочатку Людовик XIII обрав цю місцевість для будівництва невеликого мисливського замку. Саме тут французький король планував насолоджуватися улюбленим заняттям - полюванням. Так і було до тих пір, поки його син, легендарний Людовик XIV, який мав куди більш честолюбні наміри, що не вирішив скромний замок в Версалі перетворити в палацово-парковий ансамбль небувалою розкоші. Так, в 1661 році і почалася історія створення Версаля, який є пам`яткою Парижа і в наші дні.

Історія палацово-паркового ансамблю

Протягом 1661-1663 років на будівництво було витрачено величезну сума, що стало причиною протестів скарбників короля. Однак Короля-Сонце це не зупиняло. Кілька десятиліть кипіло будівництво, до якого залучалися тисячі працівників. Перший архітектор Версаля - це Луї Ліво. Потім йому на зміну прийшов Жюль Ардуен-Мон-сар, який керував будівельними роботами три десятиліття. Оформлення парку Версаля король доручив Андре Лено Тру. Назвати цей твір ландшафтного мистецтва звичайним парком складно. Тут зодчий заклав безліч басейнів, гротів, фонтанів і каскадів. У парку, прикрашеному різноманітними скульптурами, паризька знати насолоджувалася п`єсами Мольєра і Расіна, чудовими операми Люллі. Весь версальський комплекс являв собою грандіозну за розмірами і розкоші сцену. Пізніше цю традицію продовжила Марія Антуанетта, що побудувала тут театр. Королівська особа і сама любила грати в ньому.

Сьогодні версальські парки займають площу, рівну 101 гектару. Тут розташовуються численні оглядові майданчики, променади, алеї. На території палацово-паркового комплексу також є власний Великий канал. Він являє собою цілу систему каналів. Саме тому її і називають «маленькою Венецією».

Будівля самого Версальського палацу вражає уяву туристів своїми розмірами не менше. Парковий фасад в довжину досягає 640 метрів, а Дзеркальна галерея, яка розташовується в його центрі, має в довжину 73 метри. Такі розміри не могли не вплинути на ставлення підданих до Короля-Сонця. Навколо нього завжди панувала напівбожественними атмосфера, і Людовик XIV дбайливо її культивував, насолоджуючись власною величчю.

У 1682 році Версальський палацовий комплекс набув статусу постійної королівської резиденції. Сюди незабаром переселили весь штат придворних. Тут сформувався специфічний придворний етикет, що відрізняється неухильним кодексом поведенія.На цьому зміни в Версалі не закінчилися. Після смерті Короля-Сонця в 1715 році Людовик XV, його син і спадкоємець, доручив будівництво будівлі Опери і знаменитого Малого Тріанона, мініатюрного витонченого замку, де проживала згодом Марія Антуанетта, придворного архітектора Жаку Анжу Габріелю. Наступний король Франції прилаштував до замку ще й елегантну в архітектурних формах бібліотеку. Однак хід історії не зміниш: жовтень 1789 роки для палацу став фатальним, і деякі будівлі не вціліли.

Як дістатися?

Версальський замок для туристів відкритий в певний час. Так, з травня по вересень його двері відкриті з 9.00 до 17.30. Насолодитися видами працюють фонтанів можна з липня по вересень по суботах і з квітня по жовтень по неділях.

Дістатися в Версаль можна як на особистому транспорті, так і на електричках, метро та автобусах. Від центрального паризького вокзалу дорога займе хвилин двадцять-тридцять. Про те, як доїхати до Версаля, вам також підкажуть численні покажчики.

Варто відзначити, що знаменитий Петергоф, розташований в передмісті Санкт-Петербурга, створена на подобу Версаля.