антибіотики макроліди

Ми звикли вважати, що антибіотики - це ліки на крайній випадок, але є в їх числі і відносно безпечні препарати, які за дві секунди справляються з інфекцією і при цьому надають мінімум негативного впливу на організм хворого. Ці «білі і пухнасті» препарати - макроліди. Що ж в них особливого?

«Хто» такі макроліди?

Ці антибіотики мають складну хімічну структуру, особливості якої зрозуміти ох, як непросто, якщо ви не біохімік. Але ми спробуємо розібратися. Отже, група макролідів - це речовини, що складаються з макроциклічного лактонного кільця, в якому може бути різна кількість атомів вуглецю. За цим критерієм дані препарати діляться на 14- і 16-членні макроліди та азаліди, в складі яких 15 атомів вуглецю. Ці антибіотики відносять до з`єднань природного походження.

Першим був відкритий еритроміцин (в 1952 році), який до цих пір користується повагою докторів. Пізніше, в 70-80-і роки були відкриті сучасні макроліди, які відразу взялися за справу і показали відмінні результати в боротьбі з інфекціями. Це послужило стимулом для подальшого вивчення макролідів, завдяки чому сьогодні їх перелік досить великий.

Як працюють макроліди?

Ці речовини проникають в клітку-мікроб і порушують синтез білка на її рибосомах. Зрозуміло, після такої атаки підступна інфекція здається. Крім антимікробної дії антибіотики макроліди мають імуномодулюючу (регулюють імунітет) і протизапальну активність (але досить помірною).

Ці препарати відмінно справляються з грампозитивними коками, атиповими мікробактеріями та іншими напастями, які викликають коклюш, бронхіт, пневмонію, синусит і безліч інших захворювань. Останнім часом спостерігається резистентність (мікроби звикли і не бояться антибіотиків), але макроліди нового покоління зберігають свою активність по відношенню до більшості збудників.

Що лікують макроліди?

Серед показань до застосування цих препаратів такі захворювання, як:

інфекції дихальних шляхів - дифтерія, коклюш, атипова пневмонія, загострення хронічного бронхіту, гострий синусит;
інфекції м`яких тканин, шкіри - фолікуліт, фурункульоз, пароніхія;
інфекції, які передаються статевим шляхом - хламідіоз, сифіліс;
інфекції ротової порожнини - періостит, періодонтит.

Також макроліди останнього покоління лікують токсоплазмоз, вугровий висип (у важкій формі), гастроентерит, криптоспоридіоз і одного захворювання, викликані інфекціями. Антибіотики групи макролідів застосовують і для профілактики - в стоматології, ревматології, при операціях на товстій кишці.

Протипоказання і побічні дії

Як і всі препарати, макроліди мають перелік небажаних ефектів і протипоказань, але, слід зазначити, перелік цей набагато менше, ніж у інших антибіотиків. Макроліди вважаються найбільш нетоксичними і безпечними серед аналогічних ліків. Але в окремих випадках можливі такі небажані реакції:

головний біль, запаморочення, порушення слуху;
нудота, діарея, блювання, дискомфорт у животі;
висип, кропив`янка.

Препарати групи макроідов протипоказані:

вагітним і годуючим жінкам;

дітям до 6 місяців (реакція не вивчена);
особам з індивідуальною чутливістю до препарату.

З обережністю до цих ліків слід поставитися пацієнтам з порушеннями функцій печінки і нирок.

Якими бувають макроліди?

Перелічимо найбільш відомі макроліди нового покоління, спираючись на їх класифікацію.

Природні: олеандомицин, еритроміцин, спіраміцин, мидекамицин, лейкоміцін, джозаміцин.
Напівсинтетичні: рокситромицин, кларитроміцин, диритромицин, флурітроміцін, азитроміцин, рокітаміцін.

Ці речовини є чинними в ліках-антибіотиках, назви яких можуть відрізнятися від назв макролідів. Наприклад, в препараті «Азитрокс» діючою речовиною є макролід-азитроміцин, а в лосьоне «Зінеріт» - еритроміцин.