Бензилпенициллина натрієва сіль

Бензилпенициллина натрієва сіль - Це з`єднання, що представляє собою натрієві сіль бензілпеніцілліновой кислоти, що продукується деякими видами цвілевих грибів. Це лікарський засіб, що належить до антибіотиків пеніцилінового ряду.

Форма випуску бензилпеніциліну натрієвої солі

Ліки є дрібний порошок, призначений для отримання розчину. Випускають бензилпеніциліну натрієву сіль у флаконах по 1000000 - 100000 ОД активної речовини. Розчини препарату застосовують для системного впливу на організм (частіше внутрішньом`язово), впливу на органи і тканини, в які може проникнути ліки через кров, а також в якості засобів місцевої дії. Бензилпенициллина натрієва сіль не вводиться пероральним способом, тому що легко руйнується під дією шлункового соку.

Механізм дії бензилпеніциліну натрієвої солі

Препарат має бактерицидну дію на чутливі мікроорганізми, що знаходяться в стадії розмноження, і не впливає на клітини, які знаходяться в спокої. При цьому пригнічуються також і внутрішньоклітинно розташовані бактерії, а бактерицидний ефект спостерігається навіть при дуже малих концентраціях ліки.

Бензилпенициллина натрієва сіль після внутрішньом`язового введення швидко проникає в кров, звідки поширюється у внутрішні органи, тканини і рідини і досить довго там зберігається. У найбільших кількостях препарат виявляється в нирках, печінці, легенях, лімфовузлах, селезінці, в менших концентраціях - в м`язовій тканині, підшлунковій залозі, щитовидці, шкірі. Погано проникає засіб в хрящову і кісткову тканину, спинномозкову рідину.

Даний антибіотик активний відносно до наступних мікроорганізмів:

• грампозитивні бактерії (Пневмококи, стрептококи, стафілококи, збудники дифтерії і т.д.);
• грамнегативні мікроби (гонококи, менінгококи);
• анаеробні спороутворюючі палички;
• спірохети;
• актиноміцети і ін.

Стійкими до дії бензилпеніциліну натрієвої солі є деякі грамнегативнімікроорганізми (клебсієли, бруцели), рикетсії, найпростіші, віруси, майже всі гриби, а також штами стафілококів, які виробляють фермент пеніциліназу. Слабка активність спостерігається щодо кишкових бактерій і синьогнійної палички.

Застосування пеніциліну натрієвої солі

Найчастіше препарат призначають при лікуванні захворювань нижніх дихальних шляхів, ранових інфекціях, хворобах ЛОР-органів, сечостатевих інфекціях, септичному ендокардиті, захворюваннях очей, сифілісі, запаленнях спинного і головного мозку та інших захворюваннях, які викликаються чутливими до нього мікроорганізмами.

Тривалість лікування визначається характером і перебігом патології. Якщо через 2 - 3 дні після початку терапії немає ефекту, переходять до застосування інших антибіотиків.

Як розводити бензилпеніциліну натрієву сіль?

Розведення бензилпеніциліну натрієвої солі проводиться безпосередньо перед застосуванням. При внутрішньом`язовому, внутриполостном і підшкірному введенні препарат розбавляється водою для ін`єкцій, фізрозчином або розчином новокаїну.

Для внутрішньовенного струминного введення бензилпеніциліну натрієву сіль розчиняють у воді для ін`єкцій або фізіологічному розчині. Перед внутрішньовенним краплинним введенням препарат розбавляють розчином глюкози або фізіологічним розчином. Ендолюмбально введення також передбачає використання фізрозчину для розведення ліки.

Для інгаляційного застосування порошок бензилпеніциліну натрієвої солі розчиняють в дистильованої воді або фізіологічному розчині.

Протипоказання бензилпеніциліну натрієвої солі:

• підвищена чутливість до бензилпеніциліну, а також інших препаратів з групи пеніцилінів і цефалоспоринів;
• епілепсія (Ендолюмбально введення);
• вагітність і лактація;
• гострі алергічні реакції.

Відео: Використання методів біотестування для визначення токсичності бензилпеніциліну натрієвої солі

Відео: Нітритна сіль для домашньої шинки