Краплі лимфомиозот
Гомеопатичні препарати зайняли міцне місце в сучасних комплексних схемах лікування різних захворювань. Краплі Лимфомиозот вважаються універсальним засобом, що дозволяє значно прискорити терапевтичний процес, боротися з аутоімунними, запальними, інфекційними та вірусними патологіями.
Гомеопатичний препарат Лімфоміозот
Описується медикаментозний засіб виробляє такі ефекти:
- лімфодренажний;
- протинабряковий;
- дезінтоксикаційний;
- иммуномодулирующий;
- протизапальний.
Основна дія лимфомиозот - поліпшення лімфатичного дренажу від м`яких тканин і прискорення виведення токсичних сполук з міжклітинної простору. Завдяки цьому підвищуються бар`єрні функції лімфовузлів, поліпшуються механізми взаємодії нервової, ендокринної, імунної системи.
Показання до застосування лимфомиозот
Захворювання, при яких призначається препарат:
- тонзилогенна, туберкульозна, лікарська, інфекційна інтоксикація;
- полінейропатія внаслідок цукрового діабету;
- серцеві, ниркові, періневральние, лімфатичні, посттравматичні, постмастектоміческіе набряки;
- доброякісні і ракові пухлини;
- лімфаденопатія;
- гіпертрофія мигдалин;
- хронічний тонзиліт;
- мезоаденіт;
- імунодефіцитні хвороби;
- лімфтізм і слоновість;
- астенія;
- лимфатико-гіпопластичний, ексудативно-катаральний діатез;
- хронічні захворювання порожнистих органів і носоглотки;
- дисбіоз;
- соматичне розлад особистості;
- астено-невротичний синдром;
- ендогенний дерматоз-
- розлади розумової діяльності;
- нейродерміт;
- екзема.
Як приймати гомеопатичні краплі Лимфомиозот?
Правильне дозування препарату - 10-15 крапель на один прийом. Повторювати процедуру потрібно 2-3 рази на добу, через 50-55 хвилин після їжі або за півгодини до трапези. При необхідності можна розчинити ліки в чайній ложці кип`яченої води.
Важливо під час прийому Лімфоміозот затримувати розчин в роті, близько 10-20 секунд.
Побічних ефектів описаний препарат не виробляє, але слід звернути увагу на протипоказання гомеопатичного кошти. Деякі складові медикаменту можуть інтенсифікувати продукцію гормонів щитовидної залози. Тому при гіпертиреозі і тиреотоксикозі Лимфомиозот, як правило, не використовується.