мазь Диоксидин

При порізах, саднах, опіках та інших порушеннях цілісності шкіри важливою умовою є запобігання проникнення бактерій. Тому при обробці ран важливо вчасно використовувати антибактеріальні засоби. Мазь Диоксидин має бактерицидну властивість, активізує ріст клітин, бореться з вогнищем інфекції і прискорює загоєння.

Використання препарату в лікуванні допомагає запобігти зростанню хвороботворних організмів. При обробці ран бактерицидної маззю відбувається швидке проникнення в осередок інфекції і його ліквідація, очищення тканин і активація регенерації клітин. До застосування диоксидина частіше вдаються в тому випадку, якщо інші протимікробні засоби виявилися неефективними.

Аналоги мазі Диоксидин

При лікуванні маззю у багатьох пацієнтів можуть виникати побічні реакції. У цьому випадку можуть бути призначені наступні схожі за механізмом дії препарати:

Мазь хинифурила - антибіотик, який використовується для лікування інфікованих опіків, гнійних пролежнів, гнійних ран, фурункулів, маститу і атероми. Перевагою препарату є те, що його єдиним протипоказанням є гіперчутливість.
Мазь діоксіколь і порошок галагран ефективні при загоюються тривалий час ранах, остеомієліті, вияви шкіри і інфікованих ураженнях шкіри. Протипоказаннями до них є: вагітність, дитячий вік і непереносимість компонентів.

Застосування мазі Диоксидин

Лікар призначає лікування цим препаратом для зовнішнього застосування при наступних порушеннях шкірних покривів:

загоюються тривалий час ранах;
опікових ураженнях шкіри;
гнійних ранах;
інфікований пошкодженнях;
трофічних виразках;

флегмонах м`яких тканин.

Мазь Диоксидин наносять тонким шаром на ушкоджену ділянку з обов`язковим включенням здорових тканин. Шкіру попередньо слід промити і очистити від гною і бруду. У гнійні рани вставляють змащений маззю ватяний тампон і накладають пов`язку. Повторювати таку процедуру слід раз на добу або раз в два дні. Все залежить від ступеня пошкодження тканин.

Максимальна кількість засобу, який може бути нанесено за добу на тіло, - 100 грамів. Тривалість лікування і число сеансів визначається виходячи з тяжкості недуги, і може становити від двох тижнів до місяця. При необхідності терапевтичний курс повторюють через півтора місяці.