Мікоплазмоз у жінок

У даній статті ми поговоримо про таке неприємне захворювання, як сечостатевої мікоплазмоз: розглянемо ознаки мікоплазмозу у жінок, дізнаємося стандартні схеми лікування, а також розповімо про можливі наслідки микоплазмоза.

Мікоплазмоз у жінок: причини

Урогенітальний мікоплазмоз - це захворювання сечостатевої системи, що викликається патогенними мікроорганізмами - мікоплазмами. На сьогоднішній день серед медиків і вчених не існує остаточної думки про те, яке місце в класифікації мікроорганізмів повинні займати мікоплазми, але, тим не менш, через особливості будови тіла більшість фахівців схильні класифікувати їх як вірус.

Існує безліч видів мікоплазм, при цьому далеко не всі з них небезпечні для людини. Сечостатевої мікоплазмоз, про який ми говоримо, розвивається через зараження людського організму микоплазмами видів ureaplasma urealiticum, mycoplasma genitalium і mycoplasma hominis.

Ще один вид потенційно небезпечних для людини мікоплазм - mycoplasma pneumonia - викликає порушення дихальної системи, зокрема, в роботі легких, бронхів і горла.

Мікоплазми здатні деякий час існувати поза клітинної середовища - саме ця здатність відрізняє їх від вірусів, проте життя микоплазм коротка, а стійкість поза організмом носія досить мала. Завдяки цьому можливість зараження побутовим шляхом мінімальна (хоча такий ризик не виключений). Найчастіше джерелом інфекції стає незахищений секс.

Мікоплазмоз: симптоми

Середній інкубаційний період сечостатевого мікоплазмозу становить близько двох тижнів. Однак зафіксовані випадки, коли симптоми хвороби проявлялися набагато повільніше - протягом трьох і навіть п`яти місяців після зараження. Приблизно в одному з десяти випадків мікоплазмоз протікає в прихованій формі, без явних симптомів.

Сприяти прояву хвороби можуть такі чинники:

• стрес, регулярні перенапруги (як фізичні, так і емоційні);
• вагітність;
• переохолодження організму;
• занепад сил, загальна слабкість організму, порушення роботи імунної системи.

Головними симптомами розвитку мікоплазмозу у жінок є ознаки уретриту або вагініту, а саме:

• неприємні відчуття в районі статевих органів (печіння, свербіж);
• болю в попереку;
• слизові виділення з піхви сірого або жовтуватого відтінку;
• регулярні тягнуть болі в нижній частині живота;
• дискомфорт і біль під час сексу.

Якщо лікування не почати відразу ж, хвороба переходить в хронічну форму, стає неприємним супутником на все життя, а також може стати причиною різних небезпечних ускладнень: пієлонефриту, сальпінгіту, хронічного вагініту, циститу і навіть безпліддя.

Лікування мікоплазмозу у жінок

Лікування мікоплазмозу включає в себе широкий комплекс терапевтичних засобів: медичні препарати (як загального, так і місцевого характеру - свічки, спринцювання, таблетки і т.д.), націлені на знищення збудника інфекції, фізіотерапевтичні процедури, імуномодулятори, фітопрепарати. Курс лікування проходить не тільки хворий, але і всі його статеві партнери. Без одночасного лікування всіх статевих партнерів одужання неможливо.

Вилікувати мікоплазмоз народними засобами неможливо. Користуючись «бабусиними рецептами», порадами сусідки або подруги у якій «було те ж саме» ви створюєте собі додаткові проблеми і ставите під загрозу власне здоров`я, і навіть, можливо, життя дитини, якого ви планували народити в майбутньому. Настійно рекомендуємо вам не починати самостійне лікування і при появі перших підозр на мікоплазмоз відразу ж звертатися до лікаря.

Як і інші інфекції статевої системи, мікоплазмоз легше запобігти, ніж лікувати. Уникайте випадкових статевих контактів і завжди використовуйте презервативи. Дотримання загальних правил гігієни і здоровий спосіб життя також допоможуть вам зберегти своє здоров`я на довгі роки.

Відео: Олена Малишева. мікоплазмоз