Як карати дитину?

Одвічне питання виховання дітей знаком будь-якому батькові. Мати дітей - це щастя, але це не означає, що дитина постійно приносить тільки радість і ласку. Час від часу мами і тата стикаються з поганими вчинками своїх нащадків, з їх грубістю і непослухом. В цьому випадку зазвичай батьки вдаються до покарання дитини, щоб уникнути повторення інциденту. Але в такій справі важливо не перегнути палицю і абсолютно неприпустимо фізичне і психологічне насильство.

Як же правильно карати дитину, щоб не заподіяти йому шкоди, і в той же час мали змогу донести до нього, в чому він винен? До вирішення цього питання потрібно підходити з холодною головою.

Чи можна карати дитину?

Чи треба взагалі карати дитину? Зараз все більше батьків приймають позицію невтручання покаранням у виховання дитини, уникають конфліктів з ним і моралей. Звичайно, такі мами і тата переслідує найсвітліші цілі - забезпечити своїй дитині щасливе дитинство, і не стати «поганими» батьками в очах дітей. Однак такий підхід може призвести до неправильним формуванням світогляду у малюка через відсутність розуміння їм меж дозволеного в світі і суспільстві.

Інша крайність у вирішенні питання «Карати чи дитини за провини?» Проявляється в постійному контролі дій малюка і його одёргіваніях. Для деяких батьків нічого не варто покарати ременем дитини, дати запотиличник, стукнути по руках. Згідно ювенальної юстиції заподіяння фізичного і психологічного шкоди дитині є проявом жорстокості і ущемляє його права, що карається законом. І, тим не менш, у вихованні дитини застосування покарання необхідно, але в допустимих межах і у справі.

За що карати дитину?

Покарання необхідно в разі порушення раніше обумовлених з дитиною заборон, яким він в змозі слідувати. Тобто семирічного хлопчика або дівчинку, який вже розуміє значення особистої власності, необхідно покарати за злодійство, що абсолютно неприпустимо щодо 2-4-річних дітей, які ще не в повній мірі усвідомили, чому не можна брати чуже. У 3-4 роки дитина вже може контролювати свою промову, тому може понести покарання за словесну грубість.

Способи покарання дитини

Серед способів покарання дитини розрізняють:

ігнорування дитини;
позбавлення розваг (мультиків, прогулянок, ігор і т.д.);
строгий розмова з роз`ясненням;
позбавлення фізіологічних потреб (їжі, наприклад);
фізичний вплив (ляпас, ляпас і т.д.);
тимчасова ізоляція дитини від суспільства (поставити в кут, закрити в кімнаті та ін.)

Найбільш ефективним і враховує права дитини вважається метод строгого розмови і позбавлення розваг. Не можна карати дітей, принижуючи їх і завдаючи їм болю.

Як правильно карати дитину?

Зазвичай то, як батьки карають дітей, безпосередньо залежить від застосованого методу та стилю виховання в їх дитинстві. Якщо в сім`ї було прийнято разом вирішувати проблеми, спокійно обговорювати труднощі і помилки, то, швидше за все, виросли в такій атмосфері діти запозичать цей метод при вихованні своїх дітей. І, навпаки, в сім`ї, де вважається нормальним, якщо батько покарав ременем за «трійку», діти, ставши дорослими, будуть наслідувати цей приклад.

Існує кілька правил, яких необхідно дотримуватися, щоб покарання не було марним, але, між тим, не завдавала травми дитині:

Лаяти дитини і карати варто тільки повернувши собі душевну рівновагу. Людина в люті і гніві ризикує наговорити зайвого і зробити боляче.
Обом батькам важливо у вихованні дотримуватися однієї стратегії. Неприйнятно, щоб один карав за те, за що інший заохочує. Це можуть бути причиною виникнення внутрішньоособистісного конфлікту у дитини.
Карати дитину і з`ясовувати з ним стосунки слід наодинці, і ні в якому разі при сторонніх спостерігачів. Ця умова дозволить уникнути образи почуттів дитини.
Будь-яке покарання і позбавлення чого-небудь в виховних цілях має бути тимчасовим, після чого рекомендується влаштувати примирення, щоб завершити цей конфлікт.