Гіпертиреоз у жінок - симптоми
гіпертиреоз або тиреотоксикозом називають клінічний синдром, обумовлений надмірною активністю щитовидної залози і високою виробленням гормону Т3 (тироксин) і Т4 (трийодтиронін). Через те, що кров перенасичена тиреоїдними гормонами, процеси метаболізму в організмі прискорюються.
Види і ознаки гіпертиреозу
Розрізняють первинний гіпертиреоз (пов`язаний з порушенням роботи щитовидки), вторинний (пов`язаний з патологічними змінами гіпофіза) і третинний (викликаний патологією гіпоталамуса).
ознаки гіпертиреозу, який найчастіше виникає у жінок молодого віку, не є специфічними. У хворих спостерігаються:
- розлади ЦНС (Безсоння, дратівливість і плаксивість, напади паніки, швидка мова, погана концентрація думки, мелкоразмашістий тремор);
- розлади серцево-судинної системи (Стійка синусова тахікардія, тріпотіння і мерехтіння передсердь, прискорений пульс, підвищений верхнє (систолічний) АТ при зниженому діастолічному, серцева недостатність);
- порушення зору (В 45% випадків має місце збільшення очної щілини, обмеження рухливості очного яблука і його зміщення вперед, рідкісне миготіння, набряк повік, двоїння предметів, різь в очах, сльозоточивість);
- порушення метаболізму (У хворих знижується маса тіла, хоча апетит гарний-виникає пітливість, непереносимість тепла).
Гіпертиреоз щитовидної залози характеризують і такі симптоми як:
- витончення шкіри і волосся;
- набрякання м`які тканин гомілки;
- розвиток задишки;
- труднощі при підйомі по сходах, тривалій ходьбі, носінні вантажів;
- сильна спрага при рясному сечовипусканні.
Діагностика та лікування гіпертиреозу у жінок
При постановці діагнозу оцінюють вміст гормонів Т 3 і Т 4 (вище норми) і тіретропного гормону (ТТГ - нижче норми). Для визначення розмірів щитовидки і виявлення вузлів застосовують УЗД. Локалізація вузлових освіти визначається за допомогою комп`ютерної томографії. Функціональність щитовидки оцінюють за допомогою радіоізотопної сцинтиграфії.
для лікування гіпертиреозу використовують методи консервативної терапії (підтримання гормонів в нормі за допомогою медикаментів), хірургічне видалення щитовидки або її частини, а також радіойодную терапію.