Рентген пазух носа

Рентген придаткових пазух носа - діагностичне дослідження, яке застосовується в отоларингології.

Показаннями до призначення даного дослідження є:

травми кісток носа і лицьової частини черепа (закриті, відкриті);
кровотечі з носа неясного походження;
підозра на синусит (при наявності таких симптомів, як головний біль, утруднене носове дихання, нежить, підвищення температури тіла);
підозра на наявність поліповідних утворень, кіст або пухлин в порожнині носа і навколоносових пазухах;
підозра на наявність сторонніх предметів в носових порожнинах;
оцінка динаміки лікувального процесу;
підготовка до хірургічних процедур в носі або придаткових пазухах.

Рентген придаткових пазух носа - достовірний метод, що дає необхідні відомості про патологіях носа і навколоносових порожнин (вроджених або придбаних), а також про викривлення носової перегородки.

Рентген пазух носа при гаймориті

Рентген носа і навколоносових пазух найчастіше рекомендується зробити при гаймориті - Запаленні слизових оболонок верхньощелепних придаткових пазух. При цьому захворюванні неможливо поставити точний діагноз тільки на підставі скарг, анамнезу, зовнішнього огляду.

На рентген-знімку пазух носа фахівець може побачити наповненість пазух гноєм (найчастіше чітко візуалізується рівень патологічного ексудату), і ця ознака є підставою для підтвердження гаймориту. Гнійна рідина в навколоносових пазухах виглядає як затемнення в правій або лівій частині або по обидва боки - в залежності від локалізації патології. Також при наявності на знімку затемнень по краях можна говорити про пристеночном утолщении слизової оболонки пазух.

Як роблять рентген пазух носа?

Щоб зробити рентген придаткових пазух носа, не потрібно ніякої особливої підготовки. Дана діагностична процедура проводиться в амбулаторних умовах і займає не більше двох хвилин. Єдине, що варто пам`ятати пацієнту, - це те, що перед процедурою необхідно зняти з себе всі речі з металу.

Як правило, рентгенографія виконується в двох проекціях - потилично-підборіддя і потилично-лобової. Пацієнт при цьому знаходиться в положенні стоячи. У деяких випадках можуть використовуватися інші види проекцій, а також проводитися прицільна зйомка певної додаткової пазухи. Знімок виконується при затримці дихання. Після цього отримане зображення відправляється на розшифровку.

На рентгенівському знімку відмінно візуалізуються верхньощелепні, лобні придаткові пазухи, а також гратчастий лабіринт. Лікар-рентгенолог при розшифровці зображення оцінює стан кісткової тканини, стан носової порожнини носа і навколишніх тканин.

У разі коли на рентген-знімку носова пазуха виявляється повністю затемненій, потрібно призначення проведення додаткового дослідження - комп`ютерної або магнітно-резонансної томографії, що дають об`ємні зображення. Це пов`язано з тим, що дана ознака неможливо оцінити однозначно: це може говорити рентген пазух носа при гаймориті як про синуситі (запаленні навколоносових пазух), так і про набряклості тканин. Також в якості методу додаткового дослідження може застосовуватися контрастна рентгенографія.

Протипоказання до рентгену пазух носа

Рентгенографія носових пазух - досить безпечна процедура, і доза опромінення, яку пацієнт отримує при цьому, мінімальна. Однак не рекомендується поводити дане дослідження при вагітності. Лише у виняткових випадках лікар може наполягти на проведенні рентгена вагітним, коли можливий ризик від хвороби перевищує шкоду для плоду при процедурі.