рентгенографія шлунка

Рентгенографія вже довгий час залишається в списку найбільш ефективних способів обстеження шлунка. Метод дозволяє зафіксувати зображення на спеціальній фотоплівці і розгледіти дрібні деталі, які відображаються досить чітко, чого не спостерігається, наприклад, в рентгеноскопії.

Коли призначають рентгенографію?

Серед показань до рентгенографії шлунка і дванадцятипалої кишки знаходяться наступні симптоми:

нудота;
болю у верхній частині живота;
діарея або запор;
труднощі при ковтанні.

Дані ознаки свідчить про порушення роботи шлунково-кишкового тракту, що стає приводом проходження повноцінного обстеження, головну роль в якому відіграє рентгенографія шлунка.

Підготовка до рентгенографії шлунка

Рентгенографія шлунка вимагає підготовки, під час якої пацієнт повинен дотримуватися деякі рекомендації:

Рентгенографія проводиться натщесерце.
Напередодні процедури випивається 200 мл розчину сірчанокислого барію.
За кілька днів до процедури необхідно очистити організм від газів і шлаків, за допомогою Фортрансу. Застосовується один пакетик на 70 кг ваги, в деяких випадках призначається подвійна доза, але тільки за рекомендацією лікаря.

При рентгенографії шлунка з барієм проводиться провокаційна проба, для того щоб запобігти алергічну реакцію. Робиться це за допомогою сірчанокислого барію, який приймається всередину, після чого протягом 20 хвилин стан пацієнта спостерігається підготовка до рентгенографії шлунка лікарем. Ознакою алергічної реакції є шкірні зміни і порушення роботи внутрішніх органів. У деяких випадках може з`явитися нудота, блювота і запаморочення.

Як проводиться рентгенографія шлунка?

Рентгенографія стравоходу і шлунка проводиться за допомогою рентгенівського апарату, який, серед іншого, складається з двох важливих деталей - екран і рентгенівська трубка. Саме між ними і поміщається пацієнт. Під наглядом лікаря хворий приймає контраст, рух якого видно на моніторі. В ході процедури пацієнт кілька разів змінює положення, а фахівець за допомогою управління апаратом робить серію рентгенівських знімків, за якими потім проводиться діагностування.