Апперцепція в психології

Апперцепцією називається одне з основних психічних властивостей людини, яке виражається в умовному сприйнятті навколишніх явищ і предметів залежно від досвіду, поглядів, інтересів особистості до тих чи інших явищ.

Поняття апперцепції сталося з латині, в дослівному перекладі ad - до, percepcio - сприйняття. Термін ввів Г. В. Лейбніц, німецький учений. Він довів, що даний процес є обов`язковою умовою самосвідомості і вищого пізнання. І включив в нього увагу і пам`ять. Лейбніцем вперше були розділені поняття перцепції і апперцепції. Під першою розуміється примітивна, несвідома, смутна презентація нікого змісту, а під другий - ступінь усвідомленого, ясного, чіткого воспріятія.Прімером апперцепції можуть стати дві людини, один ботанік, другий художник. Перший, вийшовши на прогулянку, розглядатиме рослини з наукової точки зору, а другий - з естетичної. Їх сприйняття базується на особливостях їх спеціальності, пристрастей і досвіду.

Американським вченим Брунером був введений термін соціальної апперцепції. Під ним розуміють не тільки сприйняття матеріальних предметів, але і соціальних груп, тобто окремих особистостей, народів, рас і т.д. Їм було звернено увагу на те, що суб`єкти сприйняття здатні впливати на нашу оцінку. Сприймаючи людей, ми можемо бути суб`єктивні і упереджені на відміну від сприйняття предметів і явищ.

У філософії Канта було введено нове поняття трансцендентальне єдність апперцепції. Кант розділив емпіричну і чисту (первісну) форму. Емпіричне сприйняття носить тимчасовий характер і базується на сприйнятті людиною самого себе. Але усвідомлення себе не може бути відокремлене від усвідомлення навколишнього світу, саме це судження і висловив учений під поняттям єдності апперцепції.

Альфред Адлер створив схему, представивши в ній властивість сприйняття апперцепцію, як ланка життєвого стилю, виробленого особистістю. Він писав у своїй книзі, що ми відчуваємо не реальними фактами, а суб`єктивними образами, тобто якщо нам здається, що мотузка в темному кутку кімнати - це змія, то ми і будемо її боятися як змію. Схема Адлера зайняла важливе місце в когнітивної психології.

Методи діагностики апперцепції

Найбільш відомими методами дослідження сприйняття особистості є тести. Вони можуть бути двох видів:

тест апперцепції символів;
тест тематичної апперцепції;

У першому випадку, людині пропонують 24 картки з символами, уточнюють, що ці символи взяті з міфів і казок, випробовуваний повинен класифікувати картки на найбільш зручному йому підставі. На другому етапі обстеження пропонується подумки доповнити дані 24 символу ще одним, якої бракує, на думку випробуваного. Після цього ці ж картки повинні бути розділені на групи: «влада», перцепція і апперцепція «Любов», «гра», «пізнання», з поясненням принципу поділу і трактуванням символів. В результаті тесту вдається виявити пріоритети і ціннісно-смислову спрямованість особистості. Стомлений матеріал подається з ігровим елементом, що передбачає комфортність проведення тестування.

Інший вид дослідження - тест тематичної апперцепції, являє собою комплект таблиць чорно-білих фотографічних зображень. Їх вибирають з урахуванням статі та віку випробуваного. Його завдання скласти сюжетні розповіді грунтуючись на зображення кожної картинки. Тест застосовують у випадках, що вимагають диференціальної діагностики, а також при виборі кандидата на важливу посаду (пілотів, космонавтів). Часто він використовується в разі невідкладної психотерапевтичної діагностики, наприклад при депресії, з можливим суїцидальних результатом.