Конкретизація
Людина отримує інформацію з навколишнього світу. Він здатний представляти внутрішні і зовнішні форми предметів, передбачити їх зміни за часом, згадувати їх образи в періоди відсутності цих предметів. Все це стає можливим завдяки людському мисленню. Процес мислення - складний механізм, який спирається на відчуття, сприйняття, обробку інформації. Виділяють наступні види розумових функцій:
- аналіз;
- синтез;
- порівняння;
- узагальнення;
- класифікація;
- абстрагування;
- конкретизація.
Розглянемо докладніше два останніх терміна.
Абстрагування і конкретизація
Ці процеси тісно взаємопов`язані. Абстрагування (лат. Abstractio) - відволікання. Людина відволікається від ряду властивостей і відносин предмета, проникаючи в його глиб. Прикладом абстракції може стати вивчення певної породи дерев (припустимо, хвойних). В процесі їх вивчення ми відволікаємося від ознак, притаманних усім деревам, а концентруємося тільки на особливостях цієї породи, таких як голки, виділення смоли, специфічний запах всіх хвойних дерев. Тобто абстрагування - це концентрація на більш узагальнених речах.
Конкретизація протилежна цьому процесу. Вона не дає відволіктися від різних властивостей і ознак предметів і явищ, а навпаки відводить їм підвищену увагу. Таким чином, конкретне - наповнення будь-якої картини приватними ознаками.
Термін конкретизація (лат. - Concretus - сформований, згущений) означає логічний прийом, використовуваний в процесі пізнання. Ця розумова операція, односторонньо фіксує ту чи іншу характеристику предмета, без урахування зв`язків з іншими характеристиками, тобто, не з`єднуючи їх в єдине ціле, а вивчає кожне окремо. Найчастіше прийом конкретизації використовується при роз`ясненні нового навчального матеріалу. Наочним посібником для неї виступають таблиці, схеми, частини предметів.
У логіці поняття конкретизації застосовується до розумової операції, що дає можливість подумки перейти від абстрактного (загального) до одиничного. У навчальній діяльності прикладом конкретизації служать математичні або граматичні правила, фізичні закони і т.д. Важливу роль конкретизація грає в поясненнях, які ми даємо іншим людям, наприклад пояснення уроку вчителем. У загальних рисах урок зрозумілий, але якщо запитати про будь-яких деталях, діти стикаються з труднощами. Саме тому отримані знання неможливо застосувати на практиці, з огляду на їх абстрактного розуміння. В цьому випадку дітям доводиться зазубрювати загальні положення уроку, не розуміючи його змісту. З огляду на ці особливості мислення, вчителю необхідно проводити заняття з використанням прикладів, наочного матеріалу і конкретизацією випадків. Особливо важливий такий метод конкретизації в початкових класах.
Також даний розумовий процес займає важливу роль у нашому повсякденному житті. З його допомогою ми пов`язуємо наші теоретичні знання з життєвої діяльністю і практикою. Відсутність конкретизації перетворюють знання в голі й марні абстракції.
Сукупність абстракції і конкретизації в психології є основною умовою істинного розуміння дійсності. Домінуюче конкретне мислення, без абстракції може говорити про наявність у людини відхилень в інтелектуальному розвитку. Це можуть бути легкі форми олігофренії, деменція, епілепсія та ін. Тому для загального розвитку мислення необхідно розвивати спочатку його конкретну діяльність, присовокупляя до неї і абстрагування.