Антибіотик при кишкової інфекції

Інтоксикації виникають внаслідок попадання в травний тракт патогенних мікроорганізмів, які починають швидко розмножуватися і виділяти отруйні речовини. Антибіотик при кишкової інфекції дозволяє зупинити колонізацію бактерій і купірувати запальні процеси, запобігти їх поширення в інші органи.

Лікування кишкових інфекцій антибіотиками

Важливо відзначити, що антибактеріальні препарати не завжди показані при отруєнні. Слабо виражені симптоми цілком піддаються терапії за допомогою:

імуномодулюючих засобів;
сорбентів;
дотримання дієти, що щадить;
збільшення обсягу споживаної рідини;
відновлення нормального водно-сольового балансу.

Справа в тому, що, використовуючи антибіотики проти кишкових інфекцій, є ризик викликати дисбактеріоз, адже подібні медикаменти діють згубно не тільки на чужорідні мікроорганізми, а й на власну корисну мікрофлору, що відповідає за імунітет.

Застосування антибактеріальних препаратів виправдано лише в тих випадках, коли інтоксикація викликана саме мікробами (не вірус) і протікає в середній або тяжкій формі.

Лікування антибіотиками кишкової палички і золотистого стафілокока

Збудники патологічних процесів в травному тракті, як правило, чутливі до більшості типів сучасних ліків. Проте, бажано використовувати кишковий антибіотик широкого спектру дії. Це дозволить усунути комплексні і суміщені інфекції, попередити розмноження інших видів мікробів.

Найбільш ефективні препарати:

хінолони: Ципринол, Ципролет, Таривид, Офлоксацин, Ципробай, Заноцин, Ломофлокс, Максаквін, Ципрофлоксацин, Нормакс, Норфлоксацин, Нолицин, Ломефлоксацин.
аміноглікозиди: Нетроміцин, Селеміцін, Гентамицин, Амікацин, Фарціклін, гараміціном, Тобраміцин, Неомицин.

цефалоспорини: Клафоран, Цефтриаксон, Цефабол, Цефотаксим, лонгацеф, Цефаксон, Роцефін.
тетрацикліни: Тетрадокс, Доксициклін, Доксани, Вібраміцин.

Кожне з перерахованих медикаментозних засобів надає активність відносно стрептококів, стафілококів, кишкової палички різних підвидів. При виборі антибіотика рекомендується попередньо уточнити чутливість збудника до речовини, наявність резистентності. Крім того, по можливості слід використовувати найменш токсичні препарати з мінімальною кількістю побічних ефектів.