Дигоксин - показання до застосування
дигоксин - Препарат, широко застосовуваний при лікуванні патологій серця, частіше у формі таблеток. Його відносять до фармакологічної групи серцевих глікозидів - лікарських засобів рослинного походження, які надають кардіотонічну і антиаритмічну дію.
Хімічний склад і терапевтичний ефект таблеток Дигоксин
Чинним інгредієнтом препарату Дігоксідін виступає однойменне речовина дігоксідін, що виділяється з листя рослини наперстянка шерстистий. Іншими складовими таблетованій форми ліки є:
- кремнію діоксид колоїдний;
- желатин;
- магнію стеарат;
- тальк;
- крохмаль з кукурудзи;
- моногідрат лактози.
При пероральному прийомі препарат добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті і виявляє свою дію приблизно через 2-3 години після попадання в організм. Лікувальний ефект при цьому триває протягом не менше 6 годин. Виводиться засіб переважно з сечею.
Під впливом активного речовини лікарського препарату спостерігаються такі ефекти:
- збільшення сили м`язових скорочень міокарда (позитивний інотропний ефект);
- збільшення ударного обсягу крові;
- зниження частоти скорочень серцевого м`яза;
- зниження кінцевого систолічного і діастолічного об`єму серця;
- зниження кисневої потреби міокарда;
- антиаритмічну дію (за допомогою зниження швидкості проведення імпульсів через атрівентрікулярний вузол і подовження ефективного періоду рефрактерності);
- судинорозширювальний ефект (при застійних явищах на фоні серцевої недостатності);
- м`яке діуретичну дію;
- зменшення задишки;
- зменшення набряклості і ін.
Показання до застосування препарату Дигоксин
Основними показаннями для застосування ліки Дигоксин є такі діагнози:
- хронічна серцева недостатність II, III і IV функціональних класів (в якості становить комплексної медикаментозної терапії);
- тахікардіческій форма мерехтіння передсердь;
- пароксизмальна миготлива аритмія;
- пароксизмальна надшлуночкова тахікардія.
Дотримання дозування при застосуванні таблеток Дигоксин
Як і для всіх препаратів, що відносяться до групи серцевих глікозидів, дозування Дигоксину підбирається лікарем обережно, з урахуванням індивідуальних особливостей організму пацієнта, тяжкості і форми патологічних процесів, показників електрокардіограми серця.
Наприклад, одна зі схем прийому препарату в таблетованій формі передбачає призначення Дигоксину в кількості по 025 мг 4-5 разів на перший день лікування, а в наступні дні - по 0,25 мг від трьох до одного разу на добу. При цьому прийом повинен здійснюватися під контролем медиків.
Після настання необхідного терапевтичного ефекту (зазвичай через 7 - 10 днів) дозування зменшується, призначаються підтримуючі дози препарату для тривалого застосування. Призначення внутрішньовенних ін`єкцій, як правило, потрібно тільки в разі важких збоїв кровообігу.
Побічні ефекти Дигоксину:
- нудота;
- блювота;
- порушення стільця;
- відсутність апетиту;
- головний біль;
- запаморочення;
- розлади сну;
- збої серцевого ритму;
- підвищена кровоточивість;
- свербіж;
- кропив`янка;
- Загальна слабкість-
- стомлюваність і ін.
Протипоказання до застосування Дигоксину:
- інтоксикація серцевими глікозидами;
- гострий інфаркт міокарда;
- нестабільна стенокардія;
- синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта;
- атріовентрикулярнаблокада;
- брадикардія зі значущими клінічними проявами;
- гострий ревмокардит;
- мітральний стеноз та ін.