хронічний міозит

Міозит характеризується протіканням запального процесу в скелетних м`язах. Запалення може охоплювати м`яз (або групу м`язів) спини, шиї, грудної клітки, сідниць. Причини захворювання різні. Серед чинників, що провокують розвиток миозита:

інфекційні захворювання;
паразитарні інфекції;
інтоксикація внаслідок порушення обмінних процесів в організмі;
травми;
перенапруження м`язів;
переохолодження організму.

Гостра форма миозита нерідко переходить в хронічну стадію, що, в свою чергу, може стати причиною атрофії м`язової тканини.

Симптоми хронічного миозита

Головні симптоми хронічного миозита м`язів шиї, спини та інших м`язових тканин - ниючий біль з прострілами і неможливість виконати деякі рухи. Характерною ознакою миозита вважається асиметричний характер болю, коли з одного боку больові відчуття більш інтенсивні, ніж з іншого. Крім того, спостерігаються такі ознаки недуги:

набряклість і почервоніння ураженої області;
ущільнення в м`язах;
м`язова слабкість.

Часто у хворого відзначається підвищення температури тіла і лихоманка.

Лікування хронічного миозита

При міозиті рекомендується в першу чергу усунути навантаження на уражені м`язи. Всі методи терапії спрямовані, головним чином, на усунення запального процесу. Ефективними препаратами для зняття запалення є нестероїд:

кеторолак;
мовилося;
диклофенак;
Ібупрофен та ін.

Нестероїд краще застосовувати у вигляді ін`єкцій, тоді знижується їх негативний вплив на шлунково-кишковий тракт.

Якщо захворювання викликане патогенними бактеріями, то проводиться курс лікування антибіотиками, а при паразитарному характер хвороби застосовуються протівогельмінтниє препарати.