менінгококовий менінгіт

Інкубаційний період захворювання складає від 2 до 7 днів. Найчастіше симптоми починають проявлятися на 3 день хвороби, причому в гострій формі хвороба розвивається бурхливо і швидко прогресує.

Симптоми менінгококового менінгіту

Общеінфекціонние або, як їх ще називають, інфекційно-токсичні симптоми виражаються в вигляді:

різкого підвищення температури;
нудоти;
блювоти;
тахікардії;
інших ознак гострої інтоксикації.

Специфічні (менінгіальні синдроми) проявляються у вигляді:

головного болю гострого, розпирала характеру;
сплутаність свідомості;
світло- і шумобоязні;
загострення чутливості;
болю в очах;
галюцинацій.

На пізніх стадіях захворювання можливі:

судоми;
порушення зору в результаті набряку зорового нерва;
утруднення ковтання;
парези та часткові паралічі;
ригідність потиличних м`язів.

Діагностика та лікування менінгококового менінгіту

Початковий діагноз ставиться за сукупністю загальних симптомів при клінічному огляді. Для його підтвердження при менінгококової менінгіті проводиться бактеріологічне та біохімічне дослідження ліквору (спинномозкової рідини).

Лікування менінгококового менінгіту проводиться тільки в умовах стаціонару, масованим застосуванням антибіотиків, а також коштів, призначених для зняття інтоксикації, зменшення набряку мозку і глюкокортикостероїдних гормонів.

Ускладнення менінгококового менінгіту

Залежно від тяжкості перебігу захворювання та своєчасності початку лікування, менінгококовий менінгіт може призводити до ряду важких наслідків:

інфекційно-токсичний шок і порушення згортання крові, може призводити до внутрішніх кровотеч і порушень функцій різних органів, аж до летального результату;
гостра недостатність функції надниркових залоз, супроводжується різким зниженням артеріального тиску;
інфаркт міокарда;
набряк головного мозку.

Після захворювання можуть спостерігатися залишкові явища і ускладнення у вигляді зниження слуху (аж до повної глухоти), сліпоти, гідроцефалії, епілептичних припадків, зниження інтелекту і порушення деяких моторних функцій.