Ревматоїдний фактор
Заглянувши в список можливих досліджень крові, можна сильно здивуватися. Найчастіше людині доводиться здавати одні і ті ж аналізи: загальний, на реакцію Вассермана, на цукор. А з деякими дослідженнями, такими, наприклад, як ревматоїдний фактор, стикається тільки певна категорія людей.
Коли проводиться аналіз на ревматоїдний фактор?
Дослідження крові на предмет ревматоїдного фактора дозволяє виявити і визначити кількість іммуноглобулінових антитіл. Антитіла виробляються організмом. Вони намагаються атакувати здорові тканини, помилково вважаючи їх чужорідними. Вам напевно доводилося бачити в прейскурантах лабораторій аналіз крові на IgM. Він і призначений для виявлення ревматоїдного фактора.
Іммуноглобуліновие антитіла допомагають визначити наявність запального процесу в організмі і оцінити стан аутоімунної активності. Основна мета аналізу на ревматоїдний фактор в крові - діагностика ревматоїдного артриту, синдрому Шегрена і деяких аутоімунних захворювань (для останніх, що правда, потрібні додаткові тести). За допомогою дослідження ці діагнози запросто можна відрізнити від інших захворювань зі схожими симптомами.
Призначається аналіз на ревматоїдний фактор пацієнтам з такими симптомами:
- набряки і пухлини суглобів;
- біль і печіння;
- утруднення рухливості суглобів;
- сухість слизової (сухість очей і рота - один з найважливіших симптомів синдрому Шегрена);
- ураження шкіри;
- необгрунтована нервозність;
- втома, занепад сил.
Завдяки аналізу крові на ревматоїдний фактор можна виявити різні патології:
- деякі форми онкологічних захворювань;
- системну склеродермію;
- інфекційні та вірусні захворювання (в тому числі і в хронічних формах);
- хвороби нирок і печінки;
- бактеріальні ураження.
Норма ревматоїдного фактора в крові
Як і у випадку з більшістю інших компонентів крові, для ревматоїдного фактора були прийняті певні нормальні показники. Вважається, що в ідеально здоровому організмі іммуноглобулінових антитіл бути не повинно взагалі. Як показала практика, абсолютно здорових людей зустріти не так вже й просто. Тому у більшості в організмі ревматоїдний фактор все ж таки присутня.
Нормальними результати аналізу на ревматоїдний фактор можуть вважатися, якщо кількість іммуноглобулінових антитіл знаходиться в межах до десяти одиниць на мілілітр крові. Для дорослих жінок і чоловіків норма ревматоїдного фактора збігається і може варіюватися в межах від 12,5 до 14 одиниць. У літніх людей кількість іммуноглобулінових антитіл буває трохи збільшеним, і це цілком нормально.
Приводом для занепокоєння може послужити ревматоїдний фактор, підвищений в кілька разів. Провокувати різке підвищення іммуноглобулінових антитіл можуть різні фактори. Серед найпоширеніших причин можна виділити наступні:
- поліміозит;
- сифіліс;
- туберкульоз;
- грип;
- краснуха;
- гепатит;
- лейкемія;
- цироз;
- вузликовий періартеріїт;
- Червона вовчанка та інші.
Якщо причина підвищення ревматоїдного фактора - інфекційний мононуклеоз, то кількість іммуноглобулінових антитіл буде меншим, ніж при ревматоїдному артриті.
Хоч аналіз на ревматоїдний фактор і ефективний, покладатися виключно на нього в постановці діагнозу і призначення лікування не рекомендується. Все залежить від стану здоров`я. Нерідкі випадки, коли при ревматоїдному артриті у пацієнта в організмі антитіл виявлено не було. Щоб виключити помилку, бажано пройти комплексне медичне обстеження.