вторинний імунодефіцит

вторинний імунодефіцит - Ослаблення імунної системи, яке не є вродженою (генетично зумовленим), а придбано протягом життя. Інфекційні захворювання при слабкому імунітеті протікають важко, терапія може тривати довше і менш ефективна.

Класифікація вторинних імунодефіцитів

Виділяють наступні форми вторинних імунодефіцитів:

придбані вторинні імунодефіцити (СНІД);
індуковані, що виникли з конкретної причини (пухлина, травма, опромінення і т.д.);
спонтанні, що характеризуються відсутністю точної причини розвитку стану.

За характером перебігу імунодефіцити поділяються на:

гострі стани;
хронічні форми.

Також імунодефіцитні стани класифікуються за тяжкості прояви. При цьому фахівці відзначають:

легкі;
середньої тяжкості;
тяжкі стани.

Причини вторинних імунодефіцитів

За етіології (причини виникнення) вторинні імунодефіцити поділяються на:

екологічні, спричинені впливом шкідливих факторів навколишнього середовища;
стресові, що виникли в результаті впливу стресових ситуацій і перевтоми;
вікові, фізіологічні;
патологічні, спровоковані інфекціями, ендокринними порушеннями, прийомом лікарських засобів, серйозними фізичними травмами та ін.

Прояв синдрому вторинного імунодефіциту

Клініка прояви імунодефіцитних станів різноманітна. Запідозрити імунодефіцит можна за такими ознаками:

часті інфекційні захворювання;
алергічні прояви;
хронічні персистуючі інфекції (герпес, папілома, цитомегаловірус і т.д.);
локальні та генералізовані форми кандидозу або інші мікози;
глистяні інвазії.

Лікування вторинного імунодефіциту

Пацієнтам, у яких діагностовано синдром імунодефіциту, фахівці рекомендують в першу чергу вести здоровий синдром вторинного імунодефіциту способу життя з обов`язковою відмовою від шкідливих звичок, дотриманням раціонального режиму дня, організацією збалансованого харчування і профілактикою інфекційних захворювань.