Хвороби сечового міхура у жінок

Хвороби сечового міхура у жінок розвиваються досить часто. І важливу роль в такій високій частоті грають особливості будову жіночої сечостатевої системи. Серед хвороб, пов`язаних з сечовим міхуром, варто відзначити наведені нижче стани:

цистит;
нейрогенні порушення сечовипускання;
дивертикули сечового міхура;
лейкоплакия;
пухлини.

Симптоми патології сечового міхура

Ознаками хвороби сечового міхура, в першу чергу, є порушення сечовипускання. Це і характерне почастішання походів в туалет, і болючість в процесі сечовипускання.

При циститі причиною таких симптомів є збудник інфекційного запалення.
А при цисталгии - порушення нервово-м`язової регуляції сечового міхура.
Прискорене сечовипускання може бути і при гиперактивном сечовому міхурі. Даний стан може супроводжуватися нетриманням сечі і також є наслідком неврологічних порушень.
При злоякісних пухлинах в доповненні до дизуричні явищ може бути домішка крові в сечі.
Так як причини розвитку хвороб сечового міхура і нирок тісно взаємопов`язані, то іноді збудник інфекції може поширюватися на ниркову тканину. Цьому сприяє порушення відтоку сечі. В результаті розвивається більш серйозне захворювання - пієлонефрит. В такому випадку на перший план виступають виражені симптоми інтоксикації.

Основні підходи до лікування

Дієта при хворобах сечового міхура повинна полягати в обмеженні будь-яких продуктів, що викликають подразнення слизової сечовидільної системи. Це гострі, копчені, солоні, жирні та смажені продукти харчування. Важливим є прийом великої кількості рідини. Особливо корисні будуть брусничне і журавлинні морси. Доброчинна дія проявляють трав`яні збори.

Головний напрямок в лікуванні хвороб сечового міхура - це ліквідація причини, що викликала порушення функціонування органу. ознаки хвороби сечового міхура При циститі препаратами вибору є антибіотики. Виражений больовий синдром допоможуть зняти анальгетики, спазмолітики. При гиперактивном сечовому міхурі використовують поряд з консервативними методами лікування і хірургічну корекцію захворювання. Такий же підхід і при пухлинних розростаннях тканини сечового міхура.

Операція нерідко потрібна і при аномаліях будови і розташування сечівника. Як відомо, це вважається добрим ґрунтом для розвитку різних хвороб сечового міхура у жінок. Тому, усунувши цю особливість, можна надовго забути про хронічному циститі.