Гострий вагініт
Під терміном «гострий вагініт» в гінекології прийнято розуміти запалення слизової вагінальної оболонки. При цьому в більшості випадків причиною тому є патогенні мікроорганізми, серед яких стрепто- і стафілококи, ешерихії, трихомонади. Серед факторів, що, що сприяють розвитку хвороби можна виділити такі, як:
- загальні захворювання;
- порушення роботи яєчників;
- недотримання правил інтимної гігієни;
- інволюційні процеси похилого віку.
Через що розвиваються гострі вагініти?
Якщо ж говорити про причини розвитку гострого вагініту, то як правило це:
- придушення нормальної вагінальної мікрофлори;
- механічне пошкодження зовнішніх статевих органів;
- часта зміна сексуальних партнерів;
- гормональні зміни в організмі.
Найчастіше гострий вагініт у дітей є наслідком недотримання правил гігієни, або травмування зовнішніх статевих органів.
Які основні симптоми гострого бактеріального вагініту?
Прийнято розрізняти кілька типів перебігу захворювання (гострий, підгострий, хронічний). Однак в більшості випадків дівчата звертаються за допомогою саме при гострій стадії, коли симптоми хвороби яскраво виражені.
Так гострий вагініт, спостережуваний часто і при вагітності, на ранніх її термінах, супроводжується
- такими скаргами:
Саме останній симптом найчастіше змушує жінку звернеться за медичною допомогою. При огляді в гінекологічному кріслі, лікар відзначає гіперемія слизової піхви, на поверхні якої можуть бути присутніми точкові крововиливи.
Як проводиться діагностика вагініту?
Для постановки діагнозу лікарі враховують дані зібрані в ході опитування самої жінки, і результати проведених досліджень. Центральне місце серед них займають бакпосеви, паркан мазка на мікрофлору, а також бактеріологічне дослідження Белей. Останній метод дозволяє точно визначити вид збудника і призначити правильне лікування.
Як здійснюється лікування гострого вагініту?
Для того, щоб визначити, чим лікувати гострий вагініт в контр взятому випадку, лікар оцінює результати проведених досліджень, визначає стадію захворювання. Терапевтичний процес при такому захворюванні повністю залежить від типу збудника.
При лікуванні гострого вагініту досить часто поряд з протизапальними і антибактеріальними препаратами, лікарі призначають і місцеве лікування, у вигляді спринцювань і ванночок. При цьому використовуються настій ромашки, або розчин молочної кислоти якими зрошують піхву. Для ванночок зазвичай використовують 2% розчин нітрату срібла, 3-5% розчин протарголу. Подібне місцеве лікування може проводиться і при гострому вагините у дівчаток.
У тих випадках, коли збудником захворювання стала трихомонада, призначається такий препарат як Трихопол. Місцеве застосовують Октілін (1 або 3% розчин), яким змочують ватні кульки і вводять в піхву.
Якщо причиною вагініту став грибок роду Кандіда, призначають такі препарати, як Нистатин, Леворин, Клотримазол. Все дозування і кратність прийому повинен вказувати виключно лікар.
При несвоєчасному лікуванні гострого вагініту він переходить у хронічний. У таких випадках гострі стадії захворювання чергуються з періодами одужання, коли жінку нічого не турбує. При цьому терапевтичний процес тривалий.
Таким чином, для правильного лікування даного захворювання і якнайшвидшого одужання жінки, необхідно провести точну і своєчасну діагностику, для встановлення типу збудника та призначення необхідного лікування.