венерична лімфогранульома

венерична лімфогранульома Хламідійна (венерична) лимфогранулема відноситься до групи інфекцій, які передаються статевим шляхом. При цьому відбувається ураження переважно стегнових, пахових, клубових лімфовузлів.

Хто схильний до захворювання?

У більшості випадків, подібного роду інфекцій реєструють в тропічних країнах. У СНД ж, зустрічаються лише поодинокі випадки. Однак, з огляду на те, що останнім часом спостерігається переселення народів Азії на європейський континент, можуть спостерігатися окремі спалахи венеричної хламідійної лімфогранулеми.

Інфікування відбувається, як уже говорилося вище, статевим шляхом. Однак, існує ймовірність зараження інфекцією і при тісних, побутових контактах, а також лікарських маніпуляціях.

Як починається хламідійна лимфогранулема?

Інкубаційний період зазвичай триває до 14 днів. Саме тому, симптоми хламідійної лімфогранулеми на початковому етапі приховані.

Продромальний період, як правило, характеризується симптомами інтоксикації, т.е .:

підвищенням температури;
м`язової болем;
запамороченням.

Через деякий час на шкірі з`являються різні елементи висипань: папули, пухирці, пустули. Локалізуються вони і на поверхні шкіри, і на слизових оболонках. Найбільш часто первинні елементи спостерігаються в паховій області, зокрема:

у осіб чоловічої статі - головка, тіло пеніса, зовнішня і внутрішня поверхні крайньої плоті, область мошонки і вінцевої борозни;
у жінок - зовнішній отвір уретри, великі і малі статеві губи, піхву, матка.

Як проводитися діагностика захворювання?

Для встановлення хламідійної лімфогранулеми проводять аналіз, який в медицині називається «реакція зв`язування комплементу». Для його здійснення роблять забір крові. Результат стає позитивним через тільки 2-4 тижні після інфікування. Тому проводити дослідження раніше - не має сенсу.

Для підтвердження та встановлення типу хламідій, використовують культуральний метод, для проведення якого, забір матеріалу проводять безпосередньо з лімфовузла.