Екстрофія сечового міхура

Екстрофія сечового міхура, зустрічається у дітей, відноситься до складних вад розвитку. При такому порушенні передня стінка даного органу, а також передлежачої до неї відділ черевної стінки, відсутні. В результаті відбувається розщеплення зовнішніх статевих органів, лонного зчленування і уретри. Слизова самого сечового міхура при цьому випинається назовні через дефект передньої черевної стінки. Сечовід розташовуються в межах відкритого майданчика сечового міхура, тому сеча постійно витікає назовні. Розміри самого майданчика можуть коливатися в межах 3-10 см.

Як часто зустрічається подібне порушення?

Варто відзначити, що екстрофія сечового міхура відноситься до соматичної патології і виникає досить рідко. Згідно з літературними джерелами, порушення відзначається не частіше ніж 1 раз на 3000-5000 новонароджених. При цьому у хлопчиків зустрічається набагато частіше, - приблизно в 2-6 разів.

При розвитку захворювання найчастіше діагностують супутні порушення, такі як пахова грижа і крипторхізм.

Як проводиться лікування і який результат захворювання?

Єдиним методом лікування є хірургічне втручання. При його відсутності приблизно половина дітей не доживає до 10 років, а близько 75% помирають до 15 років. При цьому основною причиною загибелі дітей є висхідна інфекція сечовивідних шляхів, що призводить до розвитку хронічного пієлонефриту, ниркової недостатності. В окремих літературних джерелах є інформація, що неоперовані пацієнти доживали і до 50 років, проте в таких випадках збільшувалася ймовірність розвитку злоякісної пухлини.

З огляду на зазначені вище факти, операція з усунення екстрофія сечового міхура, особливо у дівчаток, повинна проводитися в дитячому віці, - в 1-2 роки. При цьому хірургічне лікування повинно вирішувати наступні завдання:

створення резервуара для накопичення сечі;
попередження інфекції сечостатевої системи;
виключення можливості травмування слизової оболонки відкритого сечового міхура;
формування зовнішніх статевих органів;
створення штучної уретри (у хлопчиків), в яку будуть відкриватися протоки насінних бульбашок.

Варто відзначити, що велике значення має передопераційне обстеження, яке зазвичай включає оцінку функціональності нирок, аналізи крові, урографию, УЗД, колоноскопію, ірігографію. Після проведеної операції результат оцінюється за допомогою рентгенорадіологічного обстеження.