Сепсис новонароджених
Сепсисом новонароджених, або неонатальним сепсисом називають загальне інфекційне захворювання, яке супроводжується бактеріємією, коли з вогнища інфекції бактерії потрапляють в кров. Серед малюків, які перенесли це стан, високий відсоток смертельного результату, особливо у недоношених діток. Інфікування новонародженого може статися в утробі матері, в момент появи на світ і після пологів.
Неонатальний сепсис: причини
До такого важкого стану організму призводять первинні осередки інфекції. Ними можуть стати захворювання дихальних шляхів, носоглотки, травного тракту, гнійні ураження шкіри, пупкова рана). У міру розвитку вогнища уражаються прилеглі кровоносні судини і тканини, і відбувається подальше поширення патогенних мікроорганізмів. Найбільш частими збудниками сепсису є стрептококи, стафілококи, ентерококи, кишкова паличка, пневмокок та ін.
Деякі фактори можуть стати передумовами розвитку сепсису у дітей:
- ускладнення у матері при вагітності (токсикоз, перенесені інфекції, переношування);
- пороки і патології внутрішньоутробного розвитку плода;
- ускладнені пологи (асфіксія);
- багатоплідна вагітність;
- недоношеність новонародженого.
Розрізняють ранній і пізній сепсис. Перша форма захворювання виявляється в перші 4 дні життя малюка, оскільки зараження відбувається внутрішньоутробно або при проходженні заражених шляхів матері. Пізній сепсис характеризується проявом на 2-3 тижні життя.
Сепсис у дітей: симптоми
Якщо малюк народжується вже інфікованим, у нього відзначається підняття температури, блювота і часте зригування, блідість шкірних покривів, висип по тілу і жовтяниця. При розвитку сепсису в післяпологовому періоді у немовляти відбувається поступове погіршення стану в перші тижні життя: блідне шкіра, підвищується температура, частішає відрижка, з`являється жовтушність і гнійні ураження шкіри. До ознак сепсису можна віднести і зниження маси тіла малюка, кровоточивість пупка і затримка відмирання пупкового залишку.
Лікування сепсису у новонароджених
Через можливість смертельного результату лікування сепсису відбувається тільки в умовах стаціонару. Малюка госпіталізують разом з мамою, оскільки для успішності одужання велике значення має грудне вигодовування.
Проводиться терапія антибіотиками групи пеніцилінів або цефалоспоринів, внутрішньовенно або внутрішньом`язово. Поряд з цим обов`язково призначаються пребіотики для запобігання кишкового дисбактеріозу - лактобактерин, лінекс, біфідумбактерин. Для уникнення розвитку кандидозу на тлі лікування антибіотиками прописують флуконазол. У деяких випадках знадобиться введення донорської крові або плазми.
Для посилення захисних функцій організму новонародженого проводять імуно-та вітамінотерапію.