Дитина боїться какати

Тільки батьки зраділи, що малюк остаточно освоївся з горщиком, і немає мокрих штанців, як трапилася нова напасть. Дитина не може сходити «по-великому» ні на горщику, ні на унітазі. І якщо така ситуація триває вже п`ять-сім днів, саме час затурбується, адже на обличчя психологічний запор. А коли дитина і полегшиться, його стілець твердий, заподіює дитині біль і може травмувати пряму кишку.

Причини виникнення психологічного запору у дітей

Психологічний запор виникає в тому випадку, коли малюк хоче випорожнитися, але стримується з останніх сил, в результаті чого калові маси накопичуються і тверднуть. Така ситуація найчастіше виникає у дітей у віці 2-4 роки, коли вони вже навчилися управляти своїми позивами. Психологічними причинами запору є вже пережиті дитиною хворобливі ситуації, коли твердий стілець доставив йому біль, або ж трапився неприємний казус через проносу. Згадуючи про них, малюк боїться повторення і терпить, але не спорожняється вчасно. До таких же неприємностей призводить поведінку матері при привчанні дитини до горщика: примусово, з натиском. І, відстоюючи свою незалежність, чадо виявляє опір у вигляді довільного затримання дефекації. Буває, що дитина боїться какати в горщик, коли батьки лають його через те, що не попросився вчасно на горщик і забруднив штанці. І дитина пов`язує гнів рідних не з брудною білизною, а з процесом випорожнення кишечника. Так само причиною психологічного запору можуть стати стреси, що виникають із-за смерті близького, сварок між близькими людьми, адаптації до дитячого садка.

Дитина боїться какати - що робити?

В першу чергу батькам варто усвідомити, що проблема дійсно існує і вона психологічного характеру. Потім необхідно розповісти про це педіатра, який, швидше за все, порекомендує здати аналіз на дисбактеріоз. Якщо аналіз буде позитивний, лікар дасть всі необхідні призначення.

При психологічному замку батькам необхідно буде вирішити два завдання:

забезпечити м`який стілець, який не приносить дитині біль;
усунути причину, яка змусила малюка стримувати кал.

Важливо дотримуватися спеціальної дієти, яка нормалізує стілець. У раціоні дитини повинні бути присутніми:

вода, адже саме через нестачу рідини стілець стає твердим;
більше овочів і зелені, що складаються з клітковини, яка сприяє налагодженню моторики кишечника;
фрукти і сухофрукти (сливи, сливовий сік, родзинки, чорнослив і відвари з них).

Слід обмежити вживання малюком солодкого і мучного, кисломолочних продуктів (за винятком одноденного кефіру) .В виняткових випадках, коли запор зберігається довгий час - 5-7 днів, потрібно використовувати ректальні свічки на основі гліцерину.

Коли ви досягнете того, що стілець стане м`якше, дитина перестане боятися спорожнення, адже хворобливих відчуттів більше не буде.

Однак при психологічному замку у дитини слід виправити обстановку в сім`ї. Про горщик можна поки забути. психологічний запор у дитини Краще придумайте для малюка казку, наприклад, про слоника (бегемотика), який заблукав в животику і не може знайти шлях, щоб вийти. А вашій дитині потрібно неодмінно допомогти цьому герою. Постарайтеся бути з дитиною поруч, коли він зробить «справу» в штанці. І, замість того, щоб посварити, похваліть його і порадійте разом з ним. Адже малюк зробив таку важливу справу!

Зверніть увагу чада на те, наскільки легше стало йому, що перестав боліти животик. Коли спорожнення кишечника налагодиться, і дитина забуде про біль, можна спробувати привчити до горщика заново. Однак і тут слід діяти акуратно і терпляче.