Дитина не відпускає маму ні на хвилину

Через сучасної ситуації в суспільстві більшості мам доводиться займатися доглядом за малюком і його вихованням аж до триріччя і навіть старше. У той час як батьки займаються заробітком грошей, щоб прогодувати сім`ю. Таким чином, дитина проводить з мамою практично весь час, сильно звикаючи до її суспільству. Тому зовсім не дивно, що буваючи з матір`ю майже повну добу, малюк готовий перебувати тільки поряд з нею. І коли поруч з`являється сторонній, крихітка насторожується і притискається до мами. Але може трапитися така ситуація, що матусі буде необхідно відлучитися у справах без улюбленого чада. І тоді нерідко буває, що малюк, звикнувши не відпускати маму ні на хвилинку, закочує нянькам (бабусям, тіткам або дядькам) цілі істерики і скандали, вимагаючи повернення улюбленої матері. Природно, що остання бажає якнайшвидшого дорослішання дитини, що дозволить постійно відлучатися для вирішення різних проблем, навіть самого простого, наприклад, сходити на годинку-другий на базар за продуктами. Тому у багатьох виникає питання, чи можна змінити ситуацію? Про це і піде мова.

Боязнь «чужих» - звідки вона береться?

З самого народження немовля повністю ототожнює себе з рідною мамою, вважаючи себе єдиним з нею цілим. Але сім-вісім місяців - це якраз той вік, коли у дітей-немовлят починає працювати механізм поділу оточуючих людей на так би мовити «своїх» і «чужих». Причому при цьому дитина не керується сліпо маминим думкою, так би мовити, власною точкою зору, тобто чисто інтуїтивно.

При нормальному розвитку з часом малюк починає дорослішати і поступово розширювати коло знайомств. Але якщо така проблема залишається і в старшому віці, батькам варто серйозно задуматися. Справа в тому, що якщо дитина не відпускає маму ні на хвилину, це, як правило, пов`язано з рядом причин:

пережитий психологічний стрес і почуття незахищеності;
поява фобій різного характеру;
нестабільність сімейної обстановки (наприклад, сварки між батьками, з тещею або свекрухою);
зміна в положенні дитини, якщо довгий час він був маніпулятором;
низька самооцінка у малюка, коли в присутності мами він відчуває себе набагато впевненіше.

Що робити, якщо дитина не відпускає маму ні на хвилину?

Якщо у вашій родині малюк «монополізував» маму з тих міркувань, що з нею постійно проводить час, рекомендується якомога частіше запрошувати родичів або друзів сім`ї, щоб у присутності матері дитина звикала до нового суспільства і бачив позитивне ставлення матері до гостей.

У міру дорослішання крихітка буде притиратися до нових людей і навіть залишатися на деякий час з ними в компанії. Але відучувати від мами потрібно поступово - спочатку залишити на кілька хвилин наодинці з новою людиною, потім на 10 хвилин, 30 хвилин і навіть годину. Карапузам від 2-3 років рекомендується навіть пояснити про мету відходу мами і про те, що вона дуже скоро повернеться, навіть пообіцяти солодкість або іграшку по приходу.

Зазвичай з двох, частіше з трьох років у карапуза проявляються іскорки самостійності - Бажання самому одягнутися, поїсти, сходити в туалет, пограти і побути без мами в тому числі.

Якщо проблема залишається у дитини предшкольного віку, фахівці рекомендують звернутися до невропатолога. Справа в тому, що, наприклад, малюки з внутрішньочерепних тиском Дитина не відпускає маму ні на мінуту1 дратівливі і плаксиві, а тому свідомо негативно ставляться до новачків в оточенні.

Крім того, час від часу рекомендується грати з мамою в хованки. Завдяки такій грі дитина навчитися тому, що провести трохи часу зовсім без мами час - це не так вже й страшно, адже вона все одно з`являється.

А ось рішення проблем з погіршенням психологічної обстановці в сім`ї або появою фобій - це прерогатива дитячого психолога.

Майте на увазі, відучення від сильної прихильності з мамою повинно проходити поступово, різка розлука призведе до посилення стресу і замкнутості дитини.