індивідуалізм

«На смак і колір товариша немає» ця приказка, що виникла ще за часів існування СРСР, міцно засіла в умах наших громадян. Суть її доступна і зрозуміла кожному, адже людина це глечик - наповнений абсолютно різними знаннями, спогадами, поглядами на життя і ціннісними орієнтирами.

Поняття індивідуалізм вперше використали в філософії і перекладається воно як - наявність у кожної людини свого соціального, політичного і морального світогляду. Упор тут ставиться на особистісну свободу і права людини.

Відкритий індивідуалізм - це відкритий погляд на безсумнівну перевагу особистості. Також його можна охарактеризувати як філософську точку зору, згідно з якою особистість єдина і неповторна і другий такий же немає. Феноменологія цього терміна в тому, що людина безперервно розвиваючись як особистість, знаходить себе в різних свідомих тілах і в різний час. Як вже говорилося раніше, прихильники твердого індивідуалізму виступають проти придушення особистості з боку політичних і громадських інститутів. Індивід як би протиставляє себе суспільству, причому це протистояння пред`являти не певного соціального строю, а всьому суспільству в цілому.

Індивідуалізм та егоїзм

Дана проблема існує вже дуже довго і як результат, зачіпається багатьма філософськими течіями. Індивідуалізація буття призводить особистість до відокремленому існування свого я, окремо від думки інших. Рефлексія як основний інструмент самопізнання дозволяє нам систематизувати безліч індивідуальних цінностей. Р. Штайнер виступав на захист особистості, оскільки вважав що, рішення можуть прийматися лише відокремлено, а вже потім з цього виростає думка громадськості. У нігілістичній філософії, до якої відносив себе і Ніцше, егоїзм розглядався виключно з позитивної точки зору. Зараз нам буде важко зійтися в думках з найвидатнішими мислителями того часу, так як змінилася сама суть проблеми в загальному. Сталося це за рахунок поміняй позитивної інтерпретації егоїзму, як риси характеру допомагає сформуватися як особистість на негативну.

Дійсно індивідуалізм може перерости в свою крайність - егоїзм, егоцентризм, точно також як і активна позиція особистості в державі може перерости в авторитарну поведінку, але це жодним чином не виступає показником сприяє Ототожнення таких понять.

Принцип індивідуалізму вперше був сформований в 19 столітті представником французької інтелігенції, вченим і політиком Апексісом де Токвіпем. Він же вперше ввів таке визначення індивідуалізму як - природна реакція особистості на політичний деспотизм і авторитаризм в управлінні державою.

Уявлення та ідеї:

всі цінності орієнтовані на формування особистості;
в правовому і ціннісному відношенні всі люди рівні як в своїх правах, так і в обов`язках перед суспільством;
ніхто не має право використовувати особистість для досягнення будь-яких своїх цілей;
кожна людина має свободу вибору;
природні установки людства дають підставу вважати, що всі люди добропорядні;

оточення індивіда є засобом його розвитку, а не навпаки.

Права обов`язки і цінності індивіда первинні по відношенню до всієї громади, причому особистість виступає безпосереднім їх носієм. Загалом, даний принцип орієнтований на захист прав людини в самоорганізації свого приватного життя, на його самодостатність як члена суспільства і його здатність протистояти різним зовнішнім впливам. На закінчення можна сказати, що будь-яке суспільство - це сукупності індивідів, які беруть на себе відповідальність не тільки за свої вчинки, а й за вчинки оточуючих людей.