лікарський кульбаба

кульбаба лікарська, він же кульбаба польовий - це багаторічна лікарська рослина з сімейства складноцвітих. Цвітуть кульбабки практично протягом усього теплого періоду: перша хвиля цвітіння спостерігається навесні, можна виявити квіти влітку, хоч і рідко, а при теплій погоді восени може виникнути друга хвиля цвітіння. У всіх частинах рослини міститься молочний сік. Лікарський кульбаба - невибаглива рослина з дуже широким ареалом поширення, яке проростає практично в будь-яких умовах.

Корисні властивості лікарського кульбаби

У листках і стеблах лікарського кульбаби містяться гіркоти, сапоніни, тритерпенові спирти, протеїн, велика кількість вітамінів (в першу чергу С, А, В2), а також марганець, кальцій і фосфор. Причому вміст фосфору в листках кульбаби лікарської таке, що для відновлення необхідної кількості цієї речовини в організмі він набагато корисніший, ніж багато городні культури.

У коріння рослини міститься багато інуліну (до 40% в залежності від часу збору), а також:

сахароза;
білки;
каротини;
дубильні речовини;
жирні кислоти (олеїнова, пальмітинова);
органічні кислоти;
смоли;
цинк;
селен;
мідь.

Гіркоти з кульбаби лікарської мають жовчогінні властивості, стимулюють вироблення шлункового соку і поліпшують апетит. А за рахунок вмісту жирних кислот лікарський кульбаба має протисклеротичні властивості, тобто сприяє зв`язуванню і виведенню з організму холестеринів і очищає кров від жиророзчинних шлаків.

Крім цього, рослина має протизапальні, сечогінні, жовчогінні, потогінні, відхаркувальні властивості і може служити прекрасним джерелом вітамінів.

Застосування кульбаби лікарської

Салат зі свіжого листя кульбаби рекомендований при авітамінозах, недокрів`ї, зниженні апетиту.

Сік з кульбаби, бажано свіжовичавлений, приймають всередину при анемії і недокрів`ї по 1 столовій ложці 2 рази в день. Також сік кульбаби використовується як зовнішній засіб для виведення пігментних плям і для зняття роздратування при укусах бджіл.

Відвар з кореня застосовують для лікування захворювань печінки, жовчного міхура, жовчнокам`яної хвороби, колітах, запорах, гастритах зі зниженою кислотністю шлункового соку, як засіб для поліпшення апетиту і стимуляції травлення.

У домашніх умовах відвар готують з розрахунку 1 столова ложка сировини на склянку води:

Подрібнені коріння заливають окропом або витримують 15 хвилин на водяній бані.
Після цього наполягають 40-60 хвилин або заливають в термос і наполягають до 3 годин.

Вживають відвар по чверті склянки 3-4 рази на день.

Спиртову настоянку нарівні зі свіжим соком рослини використовують як зовнішній засіб при висипах, вуграх, бородавках на початковій стадії, при подразненнях шкіри.

При легких запорах можна використовувати порошок з кореня кульбаби, який приймають по половині чайної ложки 3 рази на день. Також застосовується відвар, який п`ють по півсклянки 2-3 рази на день.

Порошок з кореня кульбаби використовується як зовнішній засіб при ранах, Кульбаба лікарська застосування мокли подразненнях, опіках.

Кульбаба лікарська - протипоказання

В першу чергу, не рекомендований прийом препаратів з кульбабою людям з гострим запаленням і закупоркою жовчних шляхів. Крім того обережність слід дотримуватися при:

гастритах з підвищеною кислотністю шлункового соку;
виразковій хворобі шлунка і кишечника.

Існують випадки індивідуальної алергічної реакції на прийом препаратів з кульбабою, а прийом свіжого листя і соку може викликати симптоми отруєння, блювоту, діарею.