дуоденальне зондування

дуоденальне зондування - Дослідження, що дозволяє провести аналіз вмісту просвіту дванадцятипалої кишки, що включає жовч, рідини, що виробляються підшлунковою залозою і самої кишкою, а також деяку кількість шлункового соку. Ця методика застосовується в медицині вже тривалий час, але за останні роки вона модифікувалася і удосконалилася.

Показання для дуоденального зондування

Дане дослідження може бути призначено при:

захворюваннях печінки (гепатит, гепатоз та ін.);
патологіях жовчного міхура (холецистит, жовчнокам`яна хвороба);
хвороби жовчовивідних шляхів (дискінезії, холангіт)
захворюванні дванадцятипалої кишки (гастродуоденіт);
захворюванні підшлункової залози (панкреатит).

До скарг, при наявності яких пацієнтам рекомендується дуоденальне зондування, відносяться:

болю в області правого підребер`я;
розлади стільця (запори, діарея, зміни забарвлення фекалій);
відрижка;
печія;
гіркота в роті;
часта нудота;
метеоризм.

Також метод застосовується для діагностики і контролю ефективності терапії лямбліозу і деяких гельмінтозів. Крім цього, з лікувальною метою дуоденальне зондування здійснюють для відсмоктування з жовчного міхура жовчі при застійних явищах, для введення в кишку лікарських засобів при паразитарних захворюваннях.

Підготовка до дуоденальному зондуванні

Перед дуоденальним зондуванням пацієнтів ретельно обстежують для виключення наявності протипоказання до процедури. Також самим пацієнтам потрібно провести нескладну підготовку, що передбачає:

скасування лікарських препаратів за 5 днів до дослідження (ферментні, жовчогінні, проносні, спазмолітичні і ін.);
дотримання дієти за 2-3 дня до процедури з виключенням газоутворюючих продуктів (кондитерські вироби, бобові, чорний хліб, молоко та ін.), а також жирних, смажених і пряних страв;
відмова від прийому їжі за 12 годин до дослідження (напередодні ввечері рекомендується легка вечеря);
очищення кишечника ввечері напередодні проведення процедури.

Техніка проведення дуоденального зондування

Метод дуоденального зондування передбачає використання тонкого гумового зонда, на кінці якого знаходиться пластмасова або металева олива з отворами для забору проб.

Після спеціальної обробки зонда і ополіскування порожнини рота антисептичним розчином пацієнт в положенні сидячи повільно ковтає зонд, поки кінець його не досягне певної відстані.

Потім пацієнт укладається на кушетку на праву сторону, під бік йому кладуть валик з грілкою, і продовжує заковтувати зонд до потрапляння його кінця в дванадцятипалу кишку.

Далі починається відбір матеріалу для аналізу шприцом з зонда, що може проводитися в три або п`ять фаз для отримання вмісту різного складу.

Для активізації скорочень жовчного міхура і розслаблення сфінктера жовчної протоки застосовуються різні препарати-подразники (атропін, гістамін, розчин магнію сульфату та ін.).

Порції відібраного дуоденального вмісту піддаються мікроскопічному і бактеріологічному дослідженню, також під час процедури оцінюється кількість матеріалу і швидкість його евакуації. Патологічними ознаками є: