Набряк легень - симптоми

Набряк легень - це важкий патологічний стан, при якому в просторах легеневої тканини і альвеолах за межами легеневих кровоносних судин накопичується рідина, що призводить до порушення функції легенів. Він настає, коли замість повітря легені починають наповнюватися серозної рідиною, яка просочується з судин. Це може бути пов`язано з надмірним тиском в кровоносних судинах, нестачею білка в крові або нездатності утримувати рідину в плазмі.

Ознаки серцевої астми і набряку легенів

Важливе значення має правильність відмінності симптомів інтерстиціального набряку легенів і альвеолярного набряку легень, які виділяються як дві стадії патологічного процесу.

При інтерстиціальному набряку легенів, яким відповідають симптоми серцевої астми, відбувається проникнення рідини в усі тканини легенів. Це значно погіршує умови обміну киснем і вуглекислотою між повітрям альвеол і кров`ю, викликає підвищення легеневого, судинного і бронхіального опору. Приступ серцевої астми (інтерстиціального набряку легенів) виникає найчастіше вночі або в передранкові час. Хворий прокидається від відчуття браку повітря, приймає вимушене сидяче положення, збуджений, відчуває страх. З`являється задишка, нападоподібний кашель, ціаноз губ і нігтів, охолодження кінцівок, підвищення артеріального тиску, тахікардія. Тривалість такого нападу становить від декількох хвилин до декількох годин.

Подальший розвиток процесу, пов`язане з просочуванням рідини в порожнину альвеол, призводить до альвеолярному набряку легень. Рідина починає руйнувати захисна речовина, яке вистилає альвеоли зсередини, внаслідок чого альвеоли злипаються, затоплюються набряку рідиною. У цій стадії утворюється стійка білкова піна, яка починає перекривати просвіт бронхів, що призводить до зниження вмісту кисню в крові і гіпоксії. Альвеолярний набряк легенів характеризується різким дихальною недостатністю, спостерігається найсильніша задишка з виразними хрипами, ціаноз, вологість шкіри. На губах виступає піна з рожевим відтінком через присутність елементів крові. Найчастіше свідомість хворих поплутано, може наступити кома.

Форми набряку легенів

Залежно від причин і походження виділяють кардіогенний і некардіогенний набряк легенів.

Кардіогенний набряк легенів виникає при хворобах серця і, як правило, має гострий характер. Він може бути проявом лівошлуночкової серцевої недостатності при інфаркті міокарда, кардіоміопатії, мітральноїнедостатності, аортальних вадах серця, а також мітральному стенозі і інших захворюваннях. В цьому випадку підвищений гідростатичний тиск у легеневих капілярах виникає внаслідок підвищення тиску в легеневій вені, що викликає набряк.

Некардіогенний набряк легенів викликається підвищенням судинної проникності легких, що призводить до проникнення рідини в легеневе простір. Він може бути пов`язаний з іншими клінічними станами: ознаки набряку легенів пневмонія, сепсис, аспірація шлункового вмісту та ін.

Розрізняють також токсичний набряк легенів, обумовлений дією токсичних речовин на тканину легенів. Найчастіше цей стан викликається отруєнням оксидами азоту. У перебігу процесу виділяють кілька стадій: рефлекторну, стадію прихованих явищ, клінічну і зворотного розвитку. На початковій стадії виникає рефлекторна реакція під дією речовини: подразнення слизових, кашель, різь в очах. Далі симптоми зникають, настає прихована фаза, що триває від двох годин до доби. Потім виявляються такі ознаки, як збільшення частоти дихання, мокрий кашель з хрипами, ціаноз, тахікардія. У легких випадках і при своєчасному лікуванні на третю добу після отруєння стан нормалізується.