стентування сечоводу

Необхідність в проведенні процедури стентування сечоводу виникає найчастіше в тих випадках, коли жінка захворює сечокам`яною хворобою або ж є пухлиноподібні процес в сечовидільної системи. Подібна маніпуляція передбачає введення в просвіт сечоводу тонкої гнучкої трубочки. В результаті відновлюється прохідність, і сеча, що утворилася в нирках, може вільно надходити в сечовий міхур.

Як проводиться маніпуляція?

Для стентування сечоводу використовують цілий набір інструментів. Центральне місце в ньому займає сам стент. Довжина його може варіюватися від 12 до 39 см, а діаметр від 1,5 до 6 мм. Для проведення стентування сечоводів у жінок використовують меншу довжину і діаметр, виходячи з анатомічних особливостей будови сечостатевої системи.

Обидва кінця цього механізму мають закруглені наконечники, що дозволяє стент міцніше закріпитися всередині сечового міхура і виключає можливість міграції. Процес установки проводиться за допомогою цистоскопа і контролюється за допомогою відеоапаратури.

Які можливі наслідки стентування сечоводу?

В окремих випадках, практично відразу після установки стента, пацієнтки скаржаться на хворобливі сечовипускання, часті позиви, які нерідко супроводжуються труднощами при процесі сечовиділення.

Поява домішок крові в сечі після проведення даної процедури вказує на той факт, що під час маніпуляції була травмована слизова оболонка сечоводу або самого міхура. Така ситуація вимагає лікарського втручання і призначення протизапальних препаратів.

Також серед можливих ускладнень стентування сечоводу необхідно назвати міхурово-сечовідний рефлюкс. При такому порушенні відбувається зворотний відтік через стент сечі з сечового міхура. В результаті підвищується ймовірність інфікування нирок, що може закінчитися розвитком пієлонефриту.

При тривалому стентування сечоводу можлива інкрустація, в кінцевому підсумку призводить до руйнування стента. Пов`язана вона з тим, що жодне з існуючих сьогодні подібних пристосувань не може протистояти впливу на нього сечі. стентування сечоводу наслідки При розвитку даного порушення ймовірність розвитку таких ускладнень, як ерозія сечоводу, освіта свища, дуже мала.

Як уникнути ускладнень?

Харчування при стентування сечоводу передбачає включення в раціон рослинних продуктів, великої кількості рідини. В якості останньої найкраще використовувати звичайну воду, обсяг якої повинен становити не менше 2 л.

При цьому лікарі рекомендують виключити вживання солоних і копчених продуктів.