Методика «Кубики Кооса»

методика кубики Кооса Методика Кооса була розроблена для використання в психодіагностичних цілях, для виявлення розумових здібностей і особливостей характеру особистості. Використовувати даний тест можна як з дітьми старше 5 років, так і з дорослими.

Застосування методики «Кубики Кооса»

У діагностичних цілях завдання з успіхом застосовують при роботі з наступними категоріями випробовуваних:

хворі шізофреніей-
діти з порушеннями розвитку;
особистості з високим рівнем здібностей;
діти з неврозами.

Також метод можна використовувати при тестуванні на профпридатність і вивчення інтелектуальних можливостей.

Крім цього, методика зарекомендувала себе для розвитку просторового мислення у дітей, формування у них стійкої уваги, посидючості.

Опис методики «Кубики Кооса»

Даний тест може мати як дитячу, так і дорослу форму, але суть його проведення одна. Завдання припускають, що випробуваний за допомогою маніпулювання кубиками, буде вирішувати запропоновані завдання. Стимулюючий матеріал методики «Кубики Кооса» включає в себе картки із завданнями і кубики, у яких межі пофарбовані в певні кольори. Кількість може бути різним. В оригінальній версії тесту їх число становило 16. Багато виробників пропонують набори з 9 елементів. Такої кількості для роботи з дітьми досить.

Суть завдань полягає в тому, щоб дитина склав з кубиків візерунок. Зробити це треба таким чином, щоб він повністю повторював картинку на картці. Вправи відрізняються ступенем складності і повинні видаватися в певній послідовності. Також при виконанні тесту важливим показником є час, який було витрачено на успішне вирішення поставленого завдання.

Для того щоб робота дала успіхи в його розвитку, слід дотримуватися певних порад:

спочатку слід разом уважно розглянути всі елементи, вивчити, як вони пофарбовані;
перед тим як малюк приступить до написання візерунка потрібно попросити його розповісти, як саме він збирається складати картинку;
можна запропонувати дитині під час роботи пояснювати свої дії;
якщо у малюка не виходить виконати якусь вправу, то потрібно допомогти йому і підказати;
вправи можна робити багато раз до тих пір, поки не буде досягнутий необхідний ефект.

Відмінним результатом можна вважати, якщо дитина перш, ніж приступити до складання картинки, безпомилково назве, які елементи йому необхідні для побудови візерунка.