деперсоналізація

Буває так, що людина відчуває себе досить незвично. Або навіть точніше сказати - не зовсім себе відчуває. Стан певного розладу особистості, відчуження деяких або всіх психічних процесів. Відчуття нереальності того, що відбувається з тобою. У психоаналізі цей процес називають деперсоналізація.

Що таке деперсоналіція?

Деперсоналізація особистості - штука досить цікава. Відбувається не з якимись, схильними до психічних захворювань, людьми. Деперсоналізація може статися з кожною людиною на тому чи іншому етапі його життя. Причини цього можуть бути абсолютно різні. Як правило, це відбувається в той момент, коли людина переживає якусь травматичну його психіку ситуацію - це може бути смерть близької людини, аварія, стрес. Таким чином, наш організм як би захищається від переживань і болю, пов`язаного з цим моментом. Деперсоналізація, як пояснюють психоаналітики, - це не зовсім вдала спроба втечі від зовнішніх загроз і внутрішніх страхів. Вона дозволяє мозку людини абстрактно і логічно поглянути на ситуацію, без заважають в цей момент емоцій. Це нормально в разової ситуації і, звичайно, проходить, коли закінчується травмувала ситуація. Погано - коли це стає постійним станом.

Деперсоналізація має такі симптоми, як:

викривлене сприйняття самого себе, втрата єдності;
відчуття внутрішньої відчуженості по відношенню до власних відчуттів і думок;
сприйняття як би з боку власних тілесних рухів;
втрата здатності до вираження радості, печалі і інших подібних емоцій і переживань;
власний голос може здатися чужим і належить до іншої людини.

Психоаналітики, кажучи про те, як позбутися від деперсоналізації, зазвичай рекомендують раціональну психотерапію. Їм пояснюють, що ті почуття відчуженості власного Я від свого тіла - НЕ таять в собі нічого надприродного і незрозумілого. Наводяться величезна кількість прикладів з літературних творів, в яких зустрічається деперсоналізація особистості - відчуття апатії і неможливості реагування на ту чи іншу ситуацію, сприйняття себе як би з боку, неприродності того, що відбувається - у зовсім нормальних і здорових людей. Поступово людини підводять до того, щоб він знову почав проводити зв`язок між своїм Я і всім тим, що відбувається з ним і навколо нього.

Якщо цього мало, то при лікуванні деперсоналізації можливе застосування гіпнозу і аутогенного тренування (кажучи умовно - самонавіювання і самовиховання). При цьому воно тісно перемежовується з роз`яснювальної терапією. Людині, у якого деперсоналізація особистості, проводиться навіювання, що він може абсолютно спокійно перемикати увагу на навколишній світ, якщо станеться якесь турбують його явище. Після цього йому пояснюють, що подібне перемикання уваги зменшує відчуття відчуження і, відповідно, зменшує відчуття страху, пов`язане з цим.

При деперсоналізації фахівці настійно не рекомендують:

курити;
вживати каву;
вживати алкоголь.

В іншому ж, як і говорилося на початку статті, синдром деперсоналізації досить поширене явище. У більшості випадків, він проходить сам по собі, при співучасті і підтримки родичів і близьких людей. Головне - прислухатися до себе, але не розділяти себе на частини!