Гіпертонічний криз

Різке підвищення показників артеріального тиску (АТ) до 220/120 мм. рт. ст. і вище називають гіпертонічним кризом. Він є невідкладним станом і вимагає надання негайної медичної допомоги. Найчастіше криз трапляється у гіпертоніків - людей зі стабільно підвищеним АТ.

Перша допомога

За динамікою розвитку симптомів криз класифікують на дві групи:

Розвивається стрімко (за 3 - 4 години), характеризується стрибком систолічного (верхнього) тиску і вегетативними симптомами: надмірного збудження і панікою, пітливістю, тремором, тахікардією, болем в потилиці, почервонінням шкірних покривів, нудотою, ознобом, миготінням «мушок» перед очима, тиском в скронях.
Розвивається поступово (кілька днів) і, як правило - у гіпертоніків «зі стажем». Відрізняється стрибком діастолічного (нижнього) тиску. Хворого мучить головний біль, він відчуває себе млявим і знесиленим.

Лікування гіпертонічного кризу повинно починатися з надання першої допомоги:

Укласти хворого.
Забезпечити емоційний, а не тільки фізичний спокій.
Прикласти до потиличної частини голови холод для зняття болю.
Поставити на поперек і ікри гірчичники.

Якщо в аптечці є гіпотензивний (що знижує артеріальний тиск) препарат, його слід прийняти негайно. В іншому випадку чекають лікаря. Працівники «швидкої допомоги» зазвичай роблять ін`єкцію і залишають рекомендації щодо подальшого догляду за хворим.

У важких випадках гіпертонічний криз підлягає лікуванню в стаціонарі - це доречно при т.зв. ускладненій формі, якої супроводжує інсульт, набряк легенів, субарахноїдальний крововилив, лівошлуночкова недостатність, еклампсія, гострий інфаркт міокарда та інші невідкладні стани, спровоковані ураженням органів-мішеней (нирок, серця, мозку) під дією високого артеріального тиску. Після гіпертонічного кризу, що сталося вперше в житті, лікування проводять в лікарні.

Неускладнена форма характеризується відносно нормальним станом органів-мішеней, і тоді стандарт сучасного лікування гіпертонічної кризи полягає лише в зниженні АТ пероральними препаратами.

Лікування ускладненого гіпертонічного кризу

Для зниження артеріального тиску при ускладненому кризі застосовують такі ліки:

Колиндяни - таблетки або крапельниці;
Ніфедипін - таблетки під мова- при набряку легенів і серцевої недостатності приймають з обережністю;
нітропрусид натрію - вводять крапельно, якщо кризу супроводжує ниркова недостатність, аневризма аорти, гіпертонічна енцефалопатія;
Каптоприл - таблетки під язик (при стенозі ниркових артерій може утруднити нирковий кровообіг);
Лабеталол - крапельниці або уколи- актуальний при нирковій недостатності і енцефалопатії;
Фентоламин - вводиться внутрішньовенно при лікуванні гіпертонічної кризи, що сталася на тлі феохромоцитоми;
Еналаприл - внутрішньовенні вливання (уколи) з розведенням глюкозой- препарат доречний при загостренні ішемічної хвороби серця, енцефалопатії, хронічної серцевої недостатності.

Терапію проводять під наглядом лікаря, хворому показаний суворий постільний режим.

Лікування неускладненого гіпертонічного кризу

При неускладненій формі призначають пероральний прийом (через рот) препаратів для лікування гіпертонічної кризи або, якщо потрібен швидкий ефект - внутрішньом`язовіін`єкції.

Кращими ліками вважаються Каптоприл, Клофелін (клонідин), Нифедипин.

Пам`ятка! Знижувати рівень АТ необхідно плавно - 10 мм рт. ст. в годину. Якщо тонометр видає великі цифри, слід без вагань «швидку». Чи потрібно лягати в лікарню, визначає тільки лікар!