делінквентна поведінка

делінквентна поведінка - Термін, утворений від латинського слова delictum, що в перекладі означає «проступок». Це і диктує сенс поняття: така поведінка характеризується асоціальної, протиправної спрямованістю, що проявляється в діях або в бездіяльності і незмінно завдає шкоди окремим людям і суспільству. Делінквентна поведінка особистості є поняття, яке постійно звучить в колах представників педагогіки, кримінології, соціології, соціальної психології та інших галузях.

Види делінквентної поведінки

У такій порочне список потрапляють найрізноманітніші правопорушення, зазвичай носять адміністративний характер. Як приклади

можна навести такі прояви:

порушення правил дорожнього руху,

дрібне хуліганство, начебто лихослів`я, нецензурної лайки, образливого приставання до громадян,

розпивання спиртних напоїв у заборонених місцях, наприклад на стадіонах, на вулицях, в скверах і парках, у громадському транспорті і т.д .;

поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і моральність соціуму;

доведення до стану сп`яніння неповнолітньої особи;

заняття проституцією;

розповсюдження порнографічних матеріалів і ін.

Типи делінквентної поведінки можуть відрізнятися. Наприклад, дисциплінарний проступок- це протиправне невиконання своїх трудових обов`язків працівником, куди відносяться прогули, поява на роботі в нетверезому вигляді, порушення правил охорони праці і т.д. Це, мабуть, найменш шкідливе прояв особливостей делінквентної поведінки.

Делінквентна поведінка в найнебезпечнішою формою - це злочин. В їх число входять крадіжки і вбивства, зґвалтування, викрадення автомобілів і вандалізм, тероризм, шахрайство, торгівля наркотиками і багато іншого.

Причини делінквентної поведінки

Нерідко буває таке, що умови формування делінквентної поведінки оточують людину з дитячих років, що і призводить кформірованію неправильної поведінки. До числа причин можна віднести наступні:

батьківське ігнорування дитячої потреби в ніжній турботі і прихильності;
часте застосування тілесних покарань в сім`ї;
недостатній вплив батька, в разі його відходу або смерті;
гостра дитяча травма (насильство, хвороба, розлучення, смерть одного з батьків) і фіксація на цьому;
вседозволеність;
недостатня вимогливість батьків;
надмірна стимуляція дитини;
з боку батьків неузгодженість вимог, що веде до нерозуміння норм поведінки;
зміна батьків;
постійні, виражені конфлікти між батьками (найбільш небезпечна ситуація, коли жорстокий батько б`є матір);
небажані особливості батьків - зайве суворий батько і надмірно добра мати.

Психологія делінквентної поведінки дотримується теорії про те, що саме види деликвентного поведінки в дитинстві криються всі проблеми особистості. Нескладно здогадатися, що профілактика делінквентної поведінки йде саме через припинення всіх описаних факторів і можлива саме в дитинстві або, в крайньому випадку, в підлітковому віці.

Важливо спочатку створити навколо дитини правильну, гармонійне середовище, в якій чітко позначена область дозволеного, адже саме цей підхід дає найкращі результати і є найправильнішою профілактикою.

Як правило, корекція делінквентної поведінки відбувається вже пізніше, коли у дитини, що підросла виникають проблеми з законом, і здійснюється це безпосередньо через відповідні державні установи.

Відео: Хуліган - Дубльований трейлер №2 (2014 року)

Відео: Виступ Сорокіна В.С.

Поділися в соц мережах: