Комунікативна поведінка
У повсякденному житті кожної людини відбувається безліч комунікативних процесів, за допомогою яких проводиться обмін різною інформацією в самих різних сферах діяльності людини. Комунікативна поведінка - це термін практичної психології, що позначає сукупність форм, традицій і норм спілкування людей в різних соціальних і національних групах і спільнотах.
Психологія комунікативної поведінки має на увазі різні форми обміну інформацією, ідеями, знаннями, емоціями на вербальному і невербальному рівні. Регламент, форма, нормативи і традиції спілкування людей в різних групах можуть мати свою аспекти, обмеження і специфіку. Наприклад, форма обміну інформацією в професійному співтоваристві, трудовому колективі разюче відрізняється від спілкування в групі студентів. Визначення допустимих і неприпустимих норм, а також тематики спілкування залежить від багатьох чинників:
- національних традицій;
- суспільних норм;
- вікової категорії;
- суспільного статусу;
- інтелектуального рівня;
- регламенту установи.
Вербальне комунікативну поведінку
Особливо ці аспекти добре відслідковуються при вербальному комунікативній поведінці, яке включає в себе манеру вираження своїх думок, певну лексику і ступінь емоційного забарвлення спілкування. Стратегії комунікативної поведінки в аналогічних організаціях та установах в різних національних традиціях, вікових, професійних та державних форматах можуть мати абсолютно різні нормативи.
У російській культурі співрозмовник може просто дітьми коректувати поведінку свого опонента і робити зауваження з приводу його висловлювань і поведінки, в той час як у західній та американській культурі подібні аспекти неприпустимі, оскільки можуть розцінюватися як порушення особистісного суверенітету. Якщо в особистих відносинах такі моменти вирішуються на рівні сімейних цінностей і здатності людей домовлятися, то в професійній сфері відносини вимагають більш суворої регламентації щоб уникнути конфліктів.