Екологічне виховання в дитячому садку

Дошкільний вік характеризується підвищеною допитливістю в різних сферах, але особливий інтерес діти проявляють до природи. Тому екологічне виховання в дитячому садку займає важливе місце в розвитку пізнання навколишнього світу, вироблення гуманного ставлення до всього живого і формуванні усвідомленого поведінки в природному середовищі.

Метою екологічного виховання є:

формування знань про природу, природні явища, рослинний і тваринний світ;
розвиток естетичних почуттів: кохання, поваги, бережливого ставлення по відношенню до світу природи;
спонукання в дітях бажання доглядати за природою і тваринами, берегти і зберігати природні багатства.

Актуальність екологічного виховання

Формування гуманного ставлення до природи - основне завдання екологічного виховання, яка реалізується шляхом розвитку в дітях співчуття, співпереживання і співчуття до всіх живих істот на планеті. Людина - частина природи, але найчастіше саме він робить згубний вплив на навколишній світ. Формування активної позиції «захисника і друга» світу природи є основою у вихованні екологічної культури дошкільників. Діти особливо вразливі і чуйні, тому активно включаються в усі заходи щодо захисту тих, хто цього потребує. Важливо показати дітям, що люди займають більш сильну позицію по відношенню до світу природи (наприклад, рослини зів`януть без поливу, птиці взимку загинуть від холоду без годівлі). Тому нам слід спрямувати всі зусилля на те, щоб усе живе на землі розвивалося і приносило радість (наприклад, ранковий спів птахів під вікном буде приємно тим, хто їх годував взимку, а квітучий квітка на вікні порадує тих, хто його поливав).

Отримані знання про навколишній світ повинні підкріплюватися практичною діяльністю і наочними прикладами для того, щоб діти бачили позитивний результат своєї діяльності і мали бажання вдосконалювати свої досягнення.

Форми і методи екологічного виховання

Велике значення в екологічному вихованні особистості займають екскурсії, завдяки яким діти знайомляться з різноманіттям природного світу і спостерігають за явищами природи. Екскурсії також важливі для накопичення знань про особливості природи рідного краю та орієнтування на місцевості: вміння знаходити взаємозв`язки в природі, спостерігати народні прикмети, передбачати наслідки діяльності людини, як сприятливою, так і негативною. Під час екскурсії діти вчаться взаємодіяти з навколишнім світом. Для цього вихователь приділяє особливу увагу тому факту, що людина - лише гість в світі природи, і тому повинен слідувати заповідям: дотримуватися тиші, бути терплячим і уважним.

Роль казки у вихованні дошкільнят важко переоцінити, а екологічні казки цікаві, перш за все, новизною сюжету і введенням незвичайних персонажів. Завдяки казкам дітям у доступній формі можна розповісти про складні явища в природі, про відносини природи і людини і важливості людської праці. Особливе місце займають казки, придумані самими дітьми.

Одним з основних видів навчання дошкільнят є дидактичні ігри з екологічного виховання. виховання екологічної культури Завдяки грі дитина вчиться виділяти ознаки явищ і предметів, порівнювати їх і класифікувати. Діти засвоюють нову інформацію про природному світі, розвиваючи пам`ять і сприйняття, міркують про життя тварин і рослин, розвиваючи мислення і мова. Дидактичні ігри сприяють застосуванню отриманих знань для спільних ігор, удосконалюючи в дітях навички комунікації.

Зрозуміло, екологічний розвиток дітей в саду буде особливо ефективним, якщо воно взаємопов`язане з екологічним вихованням в сім`ї. Тому педагоги повинні спонукати батьків до створення сприятливих умов для еколого-розвивального середовища в домашніх умовах.