основи гіпнозу

У нашому уявленні гіпноз - Це занурення людини в якийсь транс, в стані якого він повністю підпорядкований волі гіпнотизера. Але є й інший варіант гіпнозу, основи якого були закладені фахівцем психотерапії і першим президентом товариства клінічного гіпнозу Мілтон Еріксон. Цей підхід був названий по імені свого творця, і став справжнім проривом в області психотерапії.

Основи еріксоновського гіпнозу

Незвичайність гіпнозу Еріксона полягає в організації партнерських відносин між гіпнологом і пацієнтом, тоді як при класичному підході гіпнотизер підпорядковує волю суб`єкта трансу. Під час еріксоновського гіпнозу також є елементи навіювання, але вони направляються на пробудження спогадів, наявних у людини здібностей, а не прямого впровадження будь-яких установок. Тобто гіпноз, запропонований Еріксоном, покликаний не придушити волю людини, а розкрити його потенціал, подарувати йому можливість повністю використовувати свої природні ресурси.

Незважаючи на ефективність і м`якість застосування гіпнозу в психотерапії, питання про етичні основи його використання залишається відкритим. Справа в тому, що вплив такого типу відкриває дуже широкі можливості для управління людиною. Причому еріксонівський гіпноз в цьому сенсі набагато дієвіше свого класичного побратима. Так як перший підхід використовує непрямі навіювання, завдяки яким дія гіпнозу зберігається і після сеансу, змушуючи людини змінювати своє поведінка. А всі зміни будуть залежати від бажань і цілей гіпнотизера, тому використання основ гіпнозу з моральної точки зору виглядає не дуже привабливо. І творці методу можуть тисячу разів повторити, що роблять це для допомоги людям у зціленні від хвороб, для розкриття їх потенціалу, а також для більш успішного навчання, в свідомості людей все одно використання основ гіпнозу буде асоціюватися з поліграфом, «сироваткою правди» та іншими прийомами, здатними підкорити людину волі іншого.